Гігієнічна оцінка впливу професійних факторів на стан здоров’я льотчиків. Аналіз стану професійного здоров’я льотчиків із ортостатичною нестійкістю. Розробка комплексу превентивної реабілітації льотчиків із ортостатичною нестійкістю в умовах стаціонару.
Аннотация к работе
Фізіолого-гігієнічні критерії забезпечення професійної надійності льотчиків з урахуванням показників церебральної гемодинамікиОкрім цього, операторська діяльність льотчика поєднана з систематичним нервово-емоційним напруженням, повязаним з великим різноманіттям інтелектуальних задач, неповнотою і внутрішнім протиріччям поступаючої інформації, дефіцитом часу і високою відповідальністю за приймаємі рішення, виконання яких нерідко повязано з ризиком для життя (Кундієв Ю.І. та ін.,1981-1996; Навакатикян О.О. та ін., 1984; Пономаренко В.А. та ін., 1995; Кундієв Ю.І., 1999). Зазначені обставини в поєднанні з невпинним ускладненням льотної діяльності, недостатньо раціональною організацією учбово-бойової підготовки, наявністю факторів ризику (стресу, гіподинамії, паління, недостатньої фізичної тренованості та ін.) призводять до виникнення функціональних порушень, сприяють зростанню захворювань та дискваліфікації за станом здоровя. Наявні літературні дані (Варус В.І., 1996; Лівицький Ю.М., Бібік Т.А., 1999) переконливо засвідчують той факт, що збільшення комплексного впливу динамічних факторів польоту на організм льотного складу (ЛС) супроводжується значним помолодінням низки захворювань серцево-судинної системи і дегенеративно-дистрофічних змін хребта, які, знижуючи переносимість динамічних факторів польоту, значно підвищують ризик раптової втрати працездатності льотчика в польоті, а також є головною причиною ранньої дискваліфікації ЛС ВПС України за станом здоровя. У звязку з цим питання медичної сертифікації ЛС з ортостатичною нестійкістю (ОН) та визначення оптимальної програми реабілітації набувають особливої актуальності для вирішення завдань медичного забезпечення безпеки польотів та збереження високої працездатності льотчиків ВПС України. Але в літературі практично відсутні дані про особливості стану мозкового кровотоку (МК) у льотчиків військово-повітряних сил з ОН, які працюють на сучасних авіаційних комплексах.Контрольну групу склали 72 льотчики такого ж віку, які по заключенню ЛЛК визнані “здоровими”. За діагностично значимі критерії ОН, при відборі осіб основної групи, приймались відхилення показників загального мозкового кровотоку в стані спокою та цереброваскулярної реактивності при пасивній ортостатичній пробі за межі ± 2 d від середньго показника групи здорових осіб ЛС такого ж віку. В основну підгрупу ввійшли 32 льотчики в віці 24 - 48 років, яким на протязі 2-3 тижнів проводився курс реабілітації. Всім військовим фахівцям додатково до обовязкових обстежень ЛЛЕ, два рази (для основної групи до і після реабілітації, а для контрольної - при надходженні у відділення та через 2 тижні) виконувались дослідження індивідуальних психічних функцій, системної та церебральної гемодинаміки і тонусу вегетативної нервової системи при ПОП. Так, основна група складалась в основному із льотчиків І та ІІІ класу, а також мала значно більшу долю пілотів ІІ класу, ніж контрольна, яка майже рівномірно укомплектована льотчиками І та ІІІ класу, а також льотчиками без класу, при незначній долі ІІ класу.Вивчення умов професійної діяльності при експлуатації сучасних високоманеврових літаків показало наявність впливу на організм пілотів комплексу таких несприятливих факторів, як пілотажних перевантажень, вібрації, авіаційного шуму, електромагнітних випромінень, коливань температури, хімічних речовин, нервово-емоційної напруженості, що приводить до розвитку ортостатичної нестійкості, в основі якої лежать функціональні розлади церебральної гемодинаміки. Ортостатична нестійкість, виникаюча під впливом дії шкідливих професійних факторів льотної праці, часто поєднується з порушеннями біомеханіки хребта, які завдяки подразненню нерва Люшка та хребцевого нерва супроводжуються підвищенням симпатичного тонусу і погіршенням вегетативної регуляції церебральної гемодинаміки в звязку з наступаючим спазмом мозкових артерій, що негативно впливає на якість професійної діяльності, рівень психофізіологічних резервів льотчиків та загрожує безпеці польотів і у випадках зниження мотивації до льотної роботи веде до передчасної професійної дискваліфікації за станом здоровя. Церебральна гемодинаміка льотчиків з ортостатичною нестійкістю, досліджувана методом ультразвукової допплерографії, характеризується зменшенням діаметру, пікової систолічної та обємної швидкостей кровотоку в церебральних артеріях, зменшенням загального мозкового кровотоку до 507.6 ± 45.5 мл/хв та фракції мозкового кровотоку в хвилинному обємі крові до 7.5±1.3%, уповільненням венозного відтоку з порожнини черепу і зменшенням коефіцієнту реактивності при пасивній ортостатичній пробі до 1.06 ± 0.06.