Побутові умови і фактори внутрішньошкільного середовища праці вчителя. Оцінка умов праці за показниками напруженості у вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Вікові та професійно обумовлені особливості формування професійного вигорання вчителів.
Аннотация к работе
Державна установа “Інститут медицини праці АМН України”Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент Калиниченко Ірина Олександрівна, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Нагорна Антоніна Максимівна, Державна установа “Інститут медицини праці АМН України”, завідувач відділу епідеміологічних досліджень доктор біологічних наук, професор Кальниш Валентин Володимирович, Українська військово-медична академія МО України, професор кафедри авіаційної, морської медицини і психофізіології Захист відбудеться 03.03.2008 р. о_10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 Державної установи “Інституту медицини праці АМН України” (01033, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи “Інституту медицини праці АМН України” (01033, м.Чисельність працюючих вчителів України складає близько 586,6 тис. Однак стан професійного здоровя вчителів загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) знаходиться на низькому рівні: зростає захворюваність та інвалідізація вчителів молодого віку (Грушевська І.І., 1998; Ахмерова С.Г., 2001, Hanners H. at all, 2002; Пуховська Л., 2004). При цьому на психоемоційний стан організму вчителя, на рівень його працездатності можуть впливати низка несприятливих факторів: постійна нервово-емоційна напруга, високий рівень концентрації уваги, недостатня рухова активність, нерівномірний розподіл навантаження. Залишаються дискусійними питання впливу професійного вигорання (ПВ) на функціональний стан організму вчителів, ролі професійного навантаження, кваліфікаційного рівня у формуванні ПВ вчителів та оцінки умов праці вчителя (Карпенко А.В., 1975; Доронкина Е.К., 1976; Томашевська Л.І., 1978; Навакатикян А.О., 1979; Мітіна Л., 1998, Мельничук, 2001, Мешко Г.М. та ін., 2005). Гостро постає проблема гігієнічного обґрунтування умов праці вчителя, визначення фізіологічних детермінант професійного вигорання. Розроблено алгоритм визначення напруженості праці вчителів в межах третього класу другого ступеня за бальною оцінкою, що викладено у методичних рекомендаціях: “Методика оцінки напруженості трудового процесу вчителя загальноосвітніх навчальних закладів” (Київ, 2007 р.).Крім того, зважаючи на специфіку праці вчителя - робота в системі „людина-людина” - враховано другий субєкт педагогічного процесу, що знаходиться безпосередньо у близькому контакті з вчителем - учень. Програма наукового дослідження включала чотири етапи, кожен з яких підпорядковував собі два напрямки досліджень, що були спрямовані окремо на вчителя та учнів (протокол №3 засідання комісії по біоетиці Інституту медицини праці АМН України від 27.04. 2007р.). На першому етапі з використанням гігієнічних, соціологічних методів дослідження вивчались гігієнічні умови праці за показниками шкідливості та напруженості трудового процесу, характер праці, організація навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів, побутові умови життя та стан здоровя вчителів. Гігієнічна оцінка умов та характеру праці вчителів включала виміри та аналіз санітарно-гігієнічних факторів внутрішньошкільного середовища та напруженості праці, професійно важливих якостей вчителів відповідно до „Державних санітарних правил та норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу” ДСАНПІН 5.5.2.008-01 та „Гігієнічної класифікації праці…” ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001. Зважаючи на те, що праця вчителя має за змістом роботи клас умов праці 3.2, за ступенем відповідальності за безпеку інших осіб - клас умов праці 3.2, то кінцева оцінка класу умов праці вчителя за сталими показниками встановлюється як третій клас другого ступеню, оскільки це найбільш високий клас та ступінь.У дисертаційній роботі на основі урахування умов та характеристик праці вчителів визначено комплекс професійнозумовлених факторів формування професійного вигорання вчителів з урахуванням тижневого навантаження, кваліфікаційного рівня та спеціальності та встановлені фізіологічні детермінанти професійного вигорання вчителів. Умови праці вчителів у загальноосвітніх навчальних закладах характеризуються відхиленням показників мікроклімату від нормативних значень: перевищення норми температури у класах на кінець уроків становить 11,6±3,1%, перевищення вологості - на 19,96±4,04%, зниження питомої потужності ламп у 3,5 рази порівняно з нормою. Встановлено категорії напруженості праці в межах третього класу другого ступеня, які враховують особливість напруженості праці вчителів різної спеціалізації, навантаження та педагогічної категорії. Високий рівень професійного вигорання встановлено у вчителів загальноосвітнього навчального закладу обласного центру (12,43%), що супроводжується перевагою симптому резистентності (39,45%, р<0,01).