Дослідження жирнокислотного складу ліпідів м’язів кролів при досягненні товарної маси, залежно від періоду відлучення. Вивчення впливу роздільного і сумісного згодовування ліпроту з сульфатом кадмію у складі раціонів на фізіологічний стан організму.
Аннотация к работе
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наукНауковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент УААН Федорук Ростислав Степанович, Інститут біології тварин УААН, заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії екологічної фізіології та якості продукції. Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Гуфрій Дмитро Федорович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. доктор біологічних наук, професор Чухрій Борис Миколайович, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, головний науковий співробітник лабораторії відтворення стада. Захист дисертації відбудеться „18 ”червня 2008 р. о 13 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Одні автори вважають можливим застосовувати ущільнені окроли і відлучати кроленят у віці 28 - 30 діб (Плотников В.Г., Фирсова Н.М., 1989; Білий Л.А., 1990), інші стверджують про доцільність утримання молодняку на підсосі до 60 діб (Калугин Ю.А., 1990; Вакуленко И.С., 1998). Результати досліджень впливу на організм тривалості підсисного утримання кроленят, підвищеного вмісту шроту соняшника в раціоні та застосування лізин-протеїнової добавки можуть бути теоретичною основою для прийняття нових технологічних рішень щодо фізіологічного обґрунтування елементів утримання та годівлі кролів і виробництва високоякісної та екологічно безпечної продукції кролівництва. Дисертаційна робота є фрагментом тематики Інституту біології тварин УААН і НМЦ „Фізіологія тварин”, яка входить до науково-технічної програми „Фізіолого-біохімічні основи високої продуктивності і збереження здоровя тварин” на рівні завдання 28.02/025-01 № ДР 0106U003046 „Вивчити біологічні особливості адаптивно-репродуктивної здатності і розробити способи їх підвищення у тварин спеціалізованих порід для різних агроекологічних умов утримання”, що виконується в лабораторії екологічної фізіології та якості продукції у 2006 - 2010 роках. Метою роботи було: зясувати перебіг фізіолого-біохімічних процесів у крові і тканинах окремих органів кролів у різні вікові періоди, особливості формування їх продуктивності залежно від тривалості підсисного утримання кроленят, способів і рівня годівлі та розробити рекомендації з удосконалення технології ведення кролівництва. зясувати динаміку росту, розвитку, формування мясної продуктивності і внутрішніх органів молодняку кролів упродовж 120 діб життя за годівлі зерносумішкою та гранульованим комбікормом з підвищеним вмістом соняшникового шроту в раціоні.Перший дослід, в якому вивчали вплив тривалості підсисного утримання кроленят на імунобіологічну реактивність організму, його ріст і розвиток та мясну продуктивність, виконаний на чотирьох групах, по 6 голів у кожній, молодняку кролів з кролематками-сестрами 2 - ої лактації. Кролям контрольної групи згодовували стандартний комбікорм К-92-1, першої дослідної (Д-І) групи - цей же комбікорм з введенням до раціону з 40 - до 130-добового віку лізин-протеїнової добавки (Ліпрот СГ-9), в кількості 2 г/тварину/добу. Молодняк кролів другої дослідної (Д-ІІ) групи отримував раціон з ліпротом аналогічно першій дослідній групі та добавку в цей період CDSO4, з розрахунку 6 мг кадмію на 1 кг комбікорму. У крові кроленят І групи, які перебували з кролематкою 30 діб, відзначено зменшення вмісту лізоциму та його зростання для кроленят ІІ і ІІІ дослідних груп з підсисним періодом відповідно 60 і 90 діб. Суттєво змінювалась у крові кролів дослідних груп і концентрація ЦІК залежно від тривалості підсисного періоду, зокрема, відзначено вірогідно нижчий рівень ЦІК у крові кролів І групи - з 30-добовим підсисним періодом та його зростання для кролів ІІ і ІІІ дослідних груп порівняно до контрольної групи тварин.У дисертаційній роботі, на основі досліджень фізіолого-біохімічних процесів в організмі кролів, з визначенням у різні вікові та фізіологічні періоди показників імунобіологічної реактивності, хімічного складу і біологічної цінності молока і мяса, науково обґрунтовано оптимальну тривалість підсисного утримання кроленят, яка повинна становити не менше 60 діб. Експериментально зясовано фізіолого-біохімічні механізми впливу роздільного і сумісного згодовування лізин-протеїнової добавки з сульфатом кадмію, а також гранульованого комбікорму з підвищеним до 20% вмістом шроту соняшника, на процеси росту й розвитку організму кролів, їх продуктивність і біологічну цінність мяса та зроблено такі висновки: 1.