Вплив екзогенних пероксиду водню, саліцилової та абсцизової кислоти як можливих агентів окиснювального стресу на стійкість рослинних тканин до гіпертермії. Оцінка ролі кальцію як сигнального інтермедіата в реалізації фізіологічних ефектів саліцилати.
Аннотация к работе
Так, є дані щодо підвищення іонами Са2 чутливості рослинних клітин до абіотичних стресорів [Бияшева и др., 1993, Лукаткин и др., 1997], з другого боку, нагромаджено і досить чисельні відомості про зростання стійкості рослин до несприятливих чинників під впливом екзогенного кальцію [Gong et al., 1998, Nayyar, Kaushal, 2002]. Водночас недостатньо доказів причетності іонів кальцію до регуляції процесу генерації АФК і окиснювально-відновного балансу (зокрема, активності про-/антиоксидантних ферментів) у рослинних тканинах за дії абіотичних стресорів, з іншого боку, неоднозначними залишаються і відомості стосовно впливу потенційних агентів окиснювального стресу на кальцієвий статус рослинних клітин [Sagi, Fluchr, 2006]. У звязку з викладеним з використанням чинників різної природи досліджувалися характер і механізми змін окиснювально-відновного балансу при індукуванні стійкості рослин до абіотичних стресорів, а також значення генерації АФК рослинними тканинами і роль кальцієвого статусу у запуску конкретних адаптивних реакцій. вивчити вплив штучних антиоксидантів на теплостійкість, показники окиснювально-відновного балансу та порівняти їх ефекти з дією агентів окиснювального стресу, здатних підвищувати стійкість рослин до абіотичних стресорів. Проте після ушкоджуючого нагрівання у зразках, оброблених перед стресом пероксидом водню, вміст пероксидів і ТБК-активних продуктів був значно меншим від контролю, в якому відзначалося зростання цих показників [Колупаєв, Карпець, 2007, Kolupaev, 2007].Сформульовано положення, відповідно до якого керований окиснювальний стрес може виступати індуктором адаптивних реакцій рослинного організму, що призводять до підвищення стійкості до абіотичних стресорів, а не чинником пошкодження. Запропоновано й експериментально обгрунтовано гіпотетичний механізм звязків між АФК та іонами кальцію як інтермедіатами запуску стресових і адаптивних реакцій рослин. Згідно з ним індукування стійкості відбувається за умови взаємозалежного зростання вмісту АФК і проникнення іонів кальцію в цитозоль. Передадаптація рослин екзогенними чинниками (сигнальні сполуки та АБК) призводить до АФК-і кальційзалежної стимуляції комплексу реакцій, в результаті яких формується здатність рослин до адекватної відповіді на дію ушкоджуючих чинників (біохімічної і фізіологічної адаптації). Вплив на інтактні рослини або їх ізольовані органи екзогенних пероксиду водню, СК, АБК та іонів кальцію спричиняє ефект окиснювального стресу (збільшення вмісту ендогенних АФК в тканинах та посилення інтенсивності ПОЛ), який за дії певних доз ефекторів є керованим і оборотним.