Внутрішнє середовище та його особливості. Функції, кількість і склад крові, її ферментні елементи. Групи крові, резус-фактор, резус-конфлікт і групова несумісність. Переливання крові та використання крові з лікувальної метою, розвиток донорства.
Аннотация к работе
Ці умови забезпечує організму те середовище, до якого він пристосувався в ході еволюційного розвитку. Межі змін середовища, які може переносити цілий організм, значно ширші, ніж в окремих клітин. В організмі на відносно постійному рівні підтримуються артеріальний тиск, температура тіла, осмотичний тиск крові і тканинної рідини, вміст у них білків і цукру, іонів натрію, калію, кальцію, хлору та ін. Доведено участь у реакціях підтримання гомеостазу автономної нервової системи, системи гіпофіз - надниркові залози, підзгіря та інших утворень нервової і ендокринної систем. У вищих тварин і людини величина активної реакції крові (РН) не виходить за межі 7,32...7,35, хоч в організмі утворюються молочна, фосфорна, піровиноградна та інші кислоти, які можуть змінити величину РН.Кров міститься в кровоносних судинах і не стикається безпосередньо з більшістю клітин організму. Кров приносить для клітин кисень і забирає від них вуглекислий газ. Збагачення крові киснем відбувається в легенях через найтонші стінки епітеліальних клітин капілярів; там же кров віддає вуглекислий газ, який потім виділяється в навколишнє середовище з повітрям, що видихається. Ці речовини надходять у кров і розносяться нею по організму. Із клітин ці речовини надходять у тканинну рідину, а потім у кров.Він забезпечує в організмі обмін води між кровю і тканинами. Кров, в якій еритроцити зазнали гемолізу, стає прозорою, або, як інколи говорять, лаковою. Незважаючи на те що в кров може надходити різна кількість води і мінеральних солей, осмотичний тиск крові підтримується на постійному рівні діяльністю нирок, потових залоз, через які з організму видаляються вода, солі та інші продукти обміну речовин. Відсутність у крові деяких білків різко позначається на процесі зсідання крові. Кров у новонароджених містить значну кількість недозрілих форм еритроцитів, є еритроцити, які мають ядро (до 600 в 1 мм3 крові).Кожна людина повинна знати свою групу крові і резус. Ще в давні часи люди вважали кров носієм життя і намагалися використати її чудодійні властивості для рятування тяжко поранених або повернення здоровя і молодості старим. Антигени й антитіла груп крові успадковуються нами від батьків, причому саме білки, а не самі групи крові. Прийнято вирізняти чотири групи крові, хоча насправді на сьогоднішній день відома вже велика кількість антигенів на еритроцитах і, відповідно, можна визначити більше груп крові. Люди з цією групою крові є універсальними донорами, оскільки їхню кров можна переливати людям решти трьох груп.У творах давньогрецького поета Гомера мовиться про те, що Одіссей давав пити кров тіням підземного царства, щоб повернути їм свідомість, память і мову. Гіппократ радив хворим, що страждали на захворювання з порушенням психіки, пити кров здорових людей. Вказівки про подібне лікування кровю є в творах Плінія і Цельса, які повідомляли про те, що хворі епілепсією і люди похилого віку пили кров вмираючих гладіаторів. Кров тварин з лікувальною метою пили під час воєн, тому услід за єгипетськими військами йшли цілі стада баранів, кров яких використовували для лікування поранених. Якщо людина випє кров, то вона замінить йому ту, яка була ним втрачена.У дорослої людини кількість крові становить приблизно 7...8% маси її тіла. У новонароджених кількість крові становить 14,7% маси, у дітей одного року-10,9%, у дітей 14 років - 7%. В першу добу життя кількість лейкоцитів зростає (відбувається розсмоктування продуктів розпаду тканин дитини, тканинних крововиливів, можливих під час пологів) до 30 000 в 1 мм3 крові. 15 років дорівнює кількості лейкоцитів у дорослої людини. Лейкоцитарна формула має свої вікові особливості: високий вміст лімфоцитів і мала кількість нейтрофілів у перші роки життя поступово вирівнюються, досягаючи до 5...6 років майже однакових величин.
План
План
1. Внутрішнє середовище. Особливості.
2. Функції, кількість, склад крові.
3. Склад плазми крові.
4. Ферменні елементи крові, їх функції, кількість.
5. Групи крові. Резус-фактор.
6. Переливання крові.
7. Вікові особливості.
Список використаної літератури
1. Внутрішнє середовище. Особливості
Список литературы
1. Антипчук Ю.П., Вожик Й.Б., Лебедєва Н.С., Луніна Н.В. Анатомія і фізіологія дитини (з основами шкільної гігієни). Практикум. - К.: Вища школа, 1984.
2. Белецкая В.И. и др. Школьная гигиена. - М.: Просвещение, 1983.
3. Гуминский А.А., Леонтьева И.И., Тупицина Л.П. Руководство к выполнению лабораторных занятий повозрастной физиологии. - М.: МГПИ, 1984.
4. Даценко І.І. Гігієна і екологія людини. - Львів: Афіша, 2000.
5. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. - М.: Высшая школа, 1985.