Розгляд функціонального стану організму великої рогатої худоби за впливу несприятливих екологічних, кліматичних, технологічних чинників навколишнього середовища. Зміни в показниках периферійної крові тварин в залежності від технології ведення скотарства.
Аннотация к работе
Ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наукРобота виконана на кафедрах гігієни тварин і ветеринарно-санітарної та радіологічної експертизи Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького. Наукові консультанти: доктор біологічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України Кравців Роман Йосипович, Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи, ректор; доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Демчук Михайло Васильович, Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, завідувач кафедри гігієни тварин. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Колтун Євстахій Михайлович, Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, професор кафедри клінічної діагностики;Мета і задачі дослідження: Метою нашої роботи було вивчити інтерєрні особливості організму великої рогатої худоби чорно-рябої породи за впливу сукупної дії несприятливих (екологічних, кліматичних і технологічних) чинників навколишнього середовища, екстерєрні показники та продуктивність тварин, морфологічний та біохімічний склад крові залежно від кількості в ній лейкоцитів; сезонні зміни морфологічного і біохімічного складу крові; вплив підвищеної температури повітря на показники крові; вплив віку та тривалості їх перебування в забрудненій радіонуклідами зоні на склад крові корів і молодняку; ефективність парентерального введення тривітаміну та корекції раціонів полісолями мікроелементів; імунологічну відповідь організму на внутрішньошкірне введення гістаміну; показники крові молодняку за впливу аерозольної дезінфекції повітря; лабільність білків плазми крові та вплив сукупності несприятливих чинників середовища на ендогенну інтоксикацію організму. Якщо у корів з АТСТЗОВ “Звенигород” це зменшення становило 3,4 см, то у корів з КСП “Світанок” - 21,3 см, а у корів з КСП “Галузія” - 37,6 см. Лише у корів першої групи з КСП “Галузія” Волинської області вона була збільшена до 7,11±0,35·1012/л, проте рівень гемоглобіну перевищив 100 г/л лише у корів з КСП “Збруч” Тернопільської області. Дослідження були проведені в літній, зимовий та перехідні періоди (весна та осінь) утримання на коровах, які віднесені в попередньому розділі до другої групи, тобто, кількість лейкоцитів в крові яких була в межах від 5 до 10·109/л. Низькими були індекси червоної крові - КП і ВГЕ у корів з КСП “Маяк” та “Надслучанська”, дещо вищими вони були у корів з АТСТЗОВ “Звенигород”, найвищими, хоч і на рівні нижньої межі фізіологічної норми, восени у корів з КСП “Промінь”.У дисертації, на основі теоретичного узагальнення і одержаних результатів, запропоновано новий науковий підхід до оцінки фізіологічного стану організму великої рогатої худоби за впливу технологічних і екологічних чинників, які викликають шкідливу дію і змінюють за цих умов біохімічні та фізіологічні параметри крові. інші шкідливі чинники навколишнього середовища - вимикання електроенергії, а в звязку з цим перебої в постачанні води і кормів, прибирання приміщень від гною і забрудненої підстилки були короткочасними і частота їх дії була наближеною в умовах різних ферм. Натомість, в крові телят, народжених коровами, умови годівлі яких були наближені до фізіологічної норми (чорноземна зони України) було більше лейкоцитів, загального білка, еритроцитів, вдвоє більшою була концентрація гемоглобіну. Так, із 62 корів з Тернопільської області, лейкопенія виявлена у 9 корів, а лейкоцитоз - у 8 голів; із 26 корів з Рівненської області лейкоцитоз встановлено у 8 корів та із 41 корови з Волинської області лейкопенія виявлена - 7, а лейкоцитоз у 8 голів. В крові 7-8 міс. молодняку в період підвищеної температури повітря дещо зменшеною була кількість лейкоцитів, еозинофілів, молодих форм нейтрофілів, зниженою була ШОЕ та підвищеною вязкість крові і плазми, посиленим було використання глюкози і фосфору АТФ та збільшеними були показники ДФА-реакції і церулоплазміну.