Характеристика морфометричних взаємозв’язків між різними відділами статевих шляхів свиноматки, спосіб внутрішньоматкового осіменіння. Вплив секрету ділянок рогів матки та яйцепроводів на виживаність сперміїв, розвиток зигот і виживання ембріонів.
Аннотация к работе
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ СВИНАРСТВА ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Робота виконана в лабораторії фізіології Інституту свинарства ім. Науковий керівник - доктор біологічних наук, академік УААН, професорЗдійснити такі дослідження in vivo можливо лише шляхом введення сперми у різні відділи матки, що вимагає наявності відповідного методу і пристрою для його реалізації. Першочергово, це стосується вивчення основних фізіологічних процесів у статевих шляхах свиноматки при внутрішньоматковому осіменінні, а саме: впливу секретів різних відділів матки та яйцепроводів на виживання сперміїв у цих ділянках, а також залежність ефективності запліднення свиноматок від місця введення сперми і величини спермодози за умов ВМО. Мета дослідження - визначити фізіологічні особливості взаємозвязків між секретами різних ділянок рогів матки і їх впливом на виживання сперміїв та ефективністю внутрішньоматкового осіменіння; на підставі результатів дослідження морфо-функціональних особливостей статевого апарату свиноматок визначити конструктивні особливості пристрою для ВМО і удосконалити цей метод. свиноматка осіменіння ембріон матка Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: - розкрити морфометричні взаємозвязки між різними відділами статевих шляхів свиноматки і на цій підставі розробити новий спосіб внутрішньоматкового осіменіння (ВМО) та сконструювати пристрій для його здійснення; розкрити закономірність просторового розташування сперміїв у матці при введенні їх у різні її ділянки за допомогою розробленого пристрою ВМО;З урахуванням середньої довжини рогів матки у свинок і свиноматок дійшли висновку, що довжина зовнішнього катетера має бути в межах 50 см, а внутрішнього - 120 см, з таким розрахунком, щоб його відрізок від кінця голівки зовнішнього катетера виходив у порожнину рогу матки на глибину 60 см., Конструкція пристрою забезпечує введення спермодози у конкретно визначену ділянку рогу, що відбито у назві удосконаленого методу: локально-фіксоване ВМО. Виявлено сильні прямі кореляційні звязки (r > 0,7) між виживаністю сперміїв для всіх рівнів розбавлення Проте, незалежно від ступеня розбавлення сперми, тривалість виживання сперміїв in vitro у змивах з яйцепроводів та різних відділів матки обумовлюється ділянкою статевого тракту: у цілому градієнт виживання сперміїв знижується у напрямі: яйцепроводи > роги матки > тіло матки > шийка матки (рис.1). Показники виживаності сперміїв у яйцепроводах та рогах матки підлягають загальній фізіологічній закономірності функціональної асиметрії парних органів, оскільки незалежно від ступеня розбавлення тривалість виживання їх у змивах з лівого і правого яйцепроводів та рогів матки завжди була неоднаковою. При локалізації внутрішнього катетера в одному з рогів матки на глибині 35 см від біфуркації (відстань 60 см від кінця голівки зовнішнього катетера) виявлено факт рівномірного перерозподілу сперми по всій довжині обох рогів та яйцепроводів вже через 3 години після осіменіння. Після осіменіння свиноматок спермодозами з кількістю сперміїв 2 або 1 млрд., закономірність розміщення ембріонів була аналогічною: незалежно від того, в який ріг вводилась сперма, спермії потрапляли у протилежний ріг і яйцепровід, результатом чого було запліднення яйцеклітин у обох яйцепроводах з наступною міграцією ембріонів.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення проблеми внутрішньоматкового осіменіння свиней на підставі результатів вивчення морфо-функціональних взаємозвязків різних відділів статевого апарату свиноматки з виживанням і запліднюючою здатністю сперміїв та визначення конкретної, оптимальної для введення сперми, ділянки фіксованої локалізації катетера у розі матки. Виявлено існування трьох груп морфометричних показників статевого апарату свиноматок, кожна з яких характеризує обмежений анатомічний простір і свідчить про вплив вікової специфіки та минулих опоросів на розміри відділів статевого апарату, а саме: сильні кореляційні звязки (r > 0,7) між: довжиною лівого рогу та довжиною правого рогу (прямий) та загальною масою матки (прямий); довжиною правого рогу з довжиною передпіхви (прямий); довжиною тіла матки і довжиною піхви (зворотний) та довжиною передпіхви (прямий). Введення в один ріг матки сперми викликає підвищення секреторної активності ендометрію обох рогів, в результаті чого кількість рідини у матці перевершує обєм використаної спермодози у 1,5-2,5 рази, що одночасно з існуванням перистальтики і антиперистальтики міометрію забезпечує протягом максимум трьох годин транспорт сперміїв до обох яйцепроводів. Закономірність розміщення ембріонів у рогах матки свідчить про нормальний процес запліднення яйцеклітин в обох яйцепроводах, підлягає фізіологічному феномену розподілу ембріонів по рогам шляхом міграції і не залежить від того, в який ріг вводили сперму: встановлено факт більшої кількості ембріонів у розі, ніж жовтих тіл у відповідному яєчнику.