Лактоферин - залізозв’язувальний білок нейтрофільних гранулоцитів та епітеліальних секретів. Наявність дисульфідних зв’язків між сусідніми цистеїнами, що є характерною хімічною ознакою стресової ситуації - специфічна особливість молекули гепсидину.
Аннотация к работе
Дослідження у галузі генетики, біохімії і молекулярної біології дозволили встановити та охарактеризувати ряд молекул, що беруть участь у регулюванні гомеостазу заліза. Значний прогрес відбувся після відкриття у 2000 році невеликого пептиду гепсидину, який, як було доведено, відіграє центральну роль у регуляції метаболізму заліза, а також забезпечує звязок між метаболізмом заліза, запаленням і вродженим імунітетом. Пряма взаємодія гепсидину з феропортином забезпечує адаптаційні відповіді організму у ситуаціях, що змінюють нормальний гомеостаз заліза (гіпоксія, анемія, дефіцит заліза, перевантаження залізом, запалення). Виявлення ключових молекул, включаючи регулюючий залізо пептид гепсидин (ГН), розширення знань щодо їхньої взаємодії зумовили створення цілісної інтегрованої моделі управління абсорбцією заліза відповідно до потреб у ньому організму. Як свідчить аналіз наукової літератури, сучасні дослідження зосереджені на вивченні ролі печінки як первинного регулятора абсорбції заліза, а ГН відводять провідну роль у регулюванні його обміну [1-7, 28-29, 36].