Фізіологічні закономірності динаміки вмісту макроелементів у системі мати-плід - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукФізіологічні закономірності динаміки вмісту макроелементів у системі мати-плід. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. Викладено результати експериментальних досліджень і теоретичне обґрунтування та нове вирішення проблеми підвищення репродуктивної здатності свиноматок на підставі розкритих фізіологічних особливостей і закономірностей взаємозвязку між стадіями відтворювального циклу свиноматки і динамікою вмісту макроелементів у системі мати-плід. Інтенсивність мінерального метаболізму на просторово різних ділянках ендометрію і міометрію знаходиться під активним впливом ембріонів ранніх стадій розвитку і плодів.Плід є важливою структурною одиницею системи мати-плід, оскільки плацентарна активність, тривалість росту плаценти і її функціональний рівень визначаються генотипом зародка (Biensen N.J. et all., 1999). У звязку з гістотрофним способом живлення важливим є постачання мінералів організму матері, оскільки вміст останніх у ендометрії і міометрії має прямий вплив на життєздатність і розвиток плодів. Дані стосовно динаміки макроелементів протягом вагітності свині було одержано у комплексному дослідженні тканин матки разом із плацентою (Кокорев В.А. та ін., 2001), що позбавило можливості визначити функціональну роль структурних елементів материнської (ендометрію і міометрію) і дитячої (плодові оболонки) частин плаценти у цьому процесі. Мета дослідження - визначити фізіологічні особливості взаємозвязків між окремими стадіями і фазами відтворювального циклу і обміном макроелементів - кальцію (Са), фосфору (P), магнію (Mg), натрію (Na) і калію (K) у тканинах свиноматки і плодів. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: - визначити динаміку вмісту макроелементів у ендометрії, міометрії, печінці і найдовшому мязі спини свиноматки протягом відтворювального циклу;Квасницького УААН (ІСВ УААН), Полтавському центрі «Облдержродючість» та агрокомбінаті з виробництва свинини «Калита» (Київська обл.) на поголівї 42 свинок великої білої породи, аналогів за масою і віком. Виникнення рефлексу нерухомості виявляли кнуром-пробником щоденно о 7 год. На третьому естральному циклі свинок осіменили, 5 залишили до опоросу, решту забили у відповідні фази відтворювального циклу, згідно з схемою 1. Астральний цикл Статевий спокій 4 - Печінка свиноматки, міометрій і ендометрій основи, середини і верхівки рогів матки, найдовший мяз спини Плоди досліджували за методикою В.Ф.Коваленка (1987), зразки тканин відбирали відразу після забою тварини і фіксували у рідкому нітрогені до початку визначення вмісту (мг/кг сирої тканини) Са, Р, Mg, Na і К методом полумяної фотометрії за допомогою приладу ФПЛ-1 та спектрофотометру «Spekol-211».Динаміка вмісту макроелементів у тканинах свиноматки і плодів визначалась стадіями та фазами відтворювального циклу, особливо, повязаними з критичними періодами ембріогенезу і функціональним призначенням тканини. Так, протягом першого місяця вагітності витрати Са з печінки свиноматки були в основному спрямовані на становлення процесу плацентації: зниження до мінімуму протягом перших 5 діб плацентації і відновлення до максимуму після її завершення - на 30-ту добу вагітності. Різке падіння вмісту Са в печінці свиноматки спостерігалось у фазі охоти, порівняно з фазою статевого спокою (р<0,001), і за розрахунками, одночасне підвищення його рівня в ендометрії сягало 34,08% (р<0,001), а в міометрії - 10,17% (р<0,01), що віддзеркалює готовність материнського організму до запліднення і вагітності. За вмістом у ендометрії і плодових оболонках: для Р r=-0,78, Mg r=-0,59 на 90-ту добу; Na r=-0,64; К r=-0,57 на 60-ту добу, при чому відємний характер звязку свідчив про інтенсивне поглинання макроелементів плодами і можливе перевершення попиту над постачанням. Основна закономірність, яка простежується при порівнянні вмісту кожного з пяти досліджених макроелементів у печінці свиноматки і плодів, полягає у суттєвому підвищенні всіх показників від 60-ї до 90-ї доби вагітності як свідчення і результат підвищення мінерального обміну у плодів із настанням періоду інтенсивного їх росту (табл.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення проблеми підвищення репродуктивної здатності маточного поголівя свиней на підставі розкритих взаємозвязків між окремими стадіями відтворювального циклу свиноматки і обміном макроелементів - кальцію, фосфору, магнію натрію і калію у системі мати-плід та на підставі виявлених періодів підвищеної потреби материнського організму в цих елементах.