Аналіз видового складу фітопланктону. Характеристика каскаду Горіхувастих ставків. Визначення обсягу ставка. Особливості складу фітопланктону каскадів Горіхувастих ставків. Визначення первинної продукції фітопланктону і деструкції органічних речовин.
Аннотация к работе
.3. Особливості видового складу фітопланктону каскаду Горіхувастих ставків2.1 Визначення повного обсягу ставка 2.2 Визначення прозорості ставка 2.3 Відбір проб3.1 Визначення повного обсягу досліджуваних водойм4.1 Глобальні процеси фотосинтезу у світовому океані5.1 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори при роботі в біохімічній лабораторіїОтже, фітопланктоном називають сукупність свободноплаваючих (в товщі води) дрібних, переважно мікроскопічних, рослин, основну масу яких складають водорості. Екологи вважають, що фітопланктон в житті великих водойм виконує ту ж роль, що і рослини на суші, тобто виробляє первинне органічна речовина, за рахунок якого прямо або опосередковано (через ланцюг живлення) існує весь інший живий світ на суші і у воді. У прісноводому комплексі нерідкі і зелені водорості: ооцістіс (Oocystis) (по всьому морю), види сценедесмус (Scenedesmus) і педіаструма (Pediastrum), більш численні в затоках.Прісноводний фітопланктон відрізняється від типово морського величезною різноманітністю зелених і синьозелених водоростей. Основними представниками зелених водоростей в озерному планктоні є перераховані вище протококковие, а в водах з дуже мякою водою, знаходяться під впливом боліт, численні десмідиєві: види космаріума (Cosmarium), стаураструма (Staurastrum), клостеріума (Closterium), еуаструма (Euastrum) та ін . У самих малих водоймах - в невеликих озерах і ставках - вельми різноманітні і нерідко численні евгленовие, особливо види трахеломонаса (Trachelomonas), а в теплих водоймах тропіків і субтропіків також евглени (Euglena), лепоцінкліс (Lepocynclis), факус (Phacus) та ін У кожному окремому водоймі в залежності від фізичних і хімічних особливостей режиму і від сезону року переважає одна або інша з перерахованих груп водоростей, а в періоди дуже інтенсивного розвитку панує нерідко всього один вид.Рильського починається каскад ставків - 3 невеликих ставка, далі річка знову протікає по лісі, потім проходить через ще один ставок і біля Голосіївської площі - останній ставок (Оріхуватські) із цього каскаду. Всього в досліджених ставках Голосіївського лісу відзначено 272 види водоростей, представлених 284 видів і внутрішньовидових таксонів, які відносяться до 9 відділів, 15 класів, 35 порядків, 63 родин і 131 роду (табл.1.1). Основу видового багатства фітопланктону водойм НПП «Голосіївський» складають Chlorophyta (121 вид - 126 в.в.т.) або 44,4% загального числа виявлених таксонів видового і внутрівідового рангу), Bacillariophyta (52 види або 19,1%), Cyanoprocaryota (29 видів - 31 в.в.т. або 10,7%) та Euglenophyta (27 видів - 30 в.в.т. або 9,9%). Серед зелених водоростей найбільш різноманітний у видовому відношенні клас Chlorophyceae (73,0% зведеного списку видів), що включає порядки Sphaeropleales (70 видів), Chlamydomonadales (14 видів), Volvocales (5 видів) і Chlorococcales (3 види). Стрептофітовие водорості в ставках НПП «Голосіївський» представлені видами з класу Zygnematophyceae, що відносяться переважно до порядку Desmidiales (92,3%).Для решти вище розташованих шарів води ставка обсяг підраховується за формулою: V =1\3* (F1 F 2) * h (тис.м3), (2.2) де F1 і F2 - відповідно площі водного дзеркала ставка, обмежені горизонталями, тис.м2.Згідно з вихідними даними F101 = 21,0 тис.м2, F102 = 47,6 тис.м2, h = 1 м, Тоді V =113 (F101 F102) h = (21,0 47,6) 1 = 34,3 тис.м.2 Аналогічно визначаються обсяги інших шарів води.4. Обєм чаші ставу до будь горизонталі складається з відповідного числа шарів води. Етикетку на флязі з пробою підписують на станції відбору проб. Окремо в карточці обовязкових відомостей (польовий щоденник) дослідники записують всі необхідні дані щодо відбору проби: найменування водойми, номер станції, її координати на водоймі та відповідна географічна «привязка» станції, дата відбору проби (число, місяць, рік, час доби), прозорість води, обєм проби, температура води і повітря, кількість кисню, гідрометеорологічні дані - стан погоди, наявність чи відсутність на поверхні води ознак «цвітіння», спричиненого масовим розвитком водоростей, плівок нафтопродуктів, сміття, візуально відмічених джерел надходження стічних вод у водойму, звалищ сміття в районі природоохоронних смуг досліджуваної водойми.[3] Чисельність фітопланктону розраховують на 1 дм3 (1 л) води за формулою: ,(2.3) фітопланктон органічний склад ставок де N - кількість водоростей в 1 дм3 води досліджуваної водойми (як правило, тис. кл/дм3 або млн. кл/дм3); k - коефіцієнт, що показує, у скільки разів обєм використаної камери менший за 1 см3; n - кількість клітин водоростей на проглянутих доріжках (квадратах) лічильної камери; А - кількість доріжок (квадратів) лічильної камери; а - кількість доріжок (квадратів), де підраховувалась кількість водоростей; V - обєм проби фітопланктону, взятий на водоймі, см3; v - обєм концентрованої проби, з якого розраховуються показники фітопланктону, см3.[13]Визначення повного обсягу ставка відбувалося враховуючи наступні вихідні данні : 1.Максимальна глибина ставка - експерементальні данні, в
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ I:ФІТОПЛАНКТОН ПРІСНІХ ВОДОЙМ
1.1 Фітопланктон прісних водойм
Список литературы
ВСТУП
Актуальність проблеми. Відслідковування закономірностей зміни біомасси фітопланктону - актуальне завдання сучасної гідробіології. Незважаючи на те, що фітопланктон є основною фотосинтезуючою ланкою водних екосистем, механізми звязку фізіолого-біохімічних процесів, що лежать в основі продуктивності, з факторами навколишнього середовища досліджені недостатньо. Головна увага традиційно приділяється встановленню кількісних показників первинної продукції в конкретних водних обєктах, а також аналізу структури альгоугруповань. Водночас глибоке осмислення екологічних процесів і складання реальних прогнозів зміни стану водних екосистем неможливі без всебічних еколого-фізіологічних досліджень механізмів формування та перебудови альгоценозів (Гольд, 1996; Елизарова; 1999, Минеева, 2004).
Високий рівень антропогенного навантаження на водні обєкти України зумовлений великою щільністю населення, впливом розвинутої промисловості, інтенсифікацією сільського господарства, а також недостатньо ефективною системою очищення стічних вод, що надходять у водойми. Наприкінці 80-х - на початку 90-х років ХХ століття істотно підвищився рівень мінералізації води приток Дніпра та його водосховищ (Журавлева, 1998), збільшився вміст у ній розчиненого мінерального і загального фосфору (Журавлева, Курейшевич, 2000; Гидроэнергетика..., 2004), підвищилась концентрація у воді і донних відкладах токсикантів та радіонуклідів (Калениченко, 1993; Линник, 1999; Арсан та ін., 1997; Романенко та ін., 2000; Шаповал, Кукля, 2001; Кузьменко та ін., 2002). Це призвело до суттєвого погіршення якості води основних джерел водопостачання країни.
У звязку з зазначеним вище виникає необхідність зясування відгуку планктонних водоростей на вказані зміни навколишнього середовища. Дослідження фундаментальних основ формування фітопланктону та глобального впливу природних чинників на цей процес в умовах антропогенного пресу важливі для розробки теорії біологічної продуктивності водойм, науково обґрунтованих методів управління функціонуванням екосистем та прогнозування якості води.