Структурно-семантичні особливості фітонімної лексики як стилетвірного чинника письма М. Вінграновського. Сутність та поняття фітонімного кода, аналіз символіки квітів в українській лінгвокультурі з позиції діахронії. Проблеми традиційної культури народу.
Аннотация к работе
Фітонімний код ідіостилю Миколи Вінграновського (на матеріалі макролокусів ліс, степ, сад, поле)Фітонімний код репрезентовано на рівні локативів ліс, степ, сад, поле, що інтерпретовано як автохтонні знаки українського довкілля, а також символи (як традиційні, так і авторські). The phytonymical code is represented by such locus names as forest, heath, garden, field, which are interpreted as indigenous signs of Ukrainian environment, and symbols (both traditional and authors).The great associative field contributed to the introduction of a significant number of symbolic meanings, among which the idioethnic ones are the most functional (Ukraine, the birth - place as the home, fate / will). The trees are distinguished within the locatives: forest trees (oak, maple, ash, pine, birch); trees common in the forest-steppe (poplar, willow); garden trees (apple, pear, plum). Спостереження над мовним матеріалом дозволило виокремити групу рослин, які становлять дерева залежно від ареалу - лісового, степового, штучного (садові), і в поетичному доробку Миколи Вінграновського є функціональними, реалізуючи як прямі, так і переносні значення; репрезентуючи як фольклорні символи, так і авторські. Ліс - природна зона, що займає разом із лісостепом близько половини території України: Ліс - ‘І.Велика площа землі, заросла деревами й кущами// Дерева, які ростуть на такій площі’// ‘Певна ділянка такої площі// перен.