Закономірності розвитку фауни заростей в залежності від екологічної групи макрофітів та типу водного об’єкту (таксономічна структура, чисельність, біомаса, біорізноманітність). Збільшення видового багатства понто-каспійського реліктового комплексу.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукЗахист відбудеться "26" травня 2009 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.213.01 в Інституті гідробіології НАН України за адресою: 04210, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту гідробіології НАН України (м. Доведено, що таксономічна структура фітофільної фауни не залежить від типу водного обєкту та екологічної групи заростей. Відмічено значне збільшення видового багатства понто-каспійського реліктового комплексу в заростях пониззя Дунаю, знайдено 1 новий для Кілійської дельти вид цієї групи Dreissena bugensis (Andr.). Встановлена залежність структури та кількісних показників фітофільних комплексів від абіотичних та біотичних факторів середовища, визначено переважаючий вплив швидкості течії на склад фауни заростей різнотипних водних обєктів дельти Дунаю.Те, що ріка Дунай протікає територією 10 країн Європи, обумовлює використання сучасних загальноєвропейських підходів при дослідженнях її естуарної ділянки, що закріплено на міжнародному (Конвенция по охране и использованию.., 1992; Конвенція щодо співробітництва.., 1994) та національному (Концепція національної..., 2007) рівнях і визначає європейський шлях розвитку в природоохоронній політиці України, що зазначений у Водній Рамковій Директиві ЄС 2000/60 (ВРД) (Водна Рамкова Директива ЄС, 2006). Враховуючи те, що вища водяна рослинність в нижній частині Дунаю набуває значного розвитку, утворюючи великі за площею масиви заростань (Дунайський біосферний..., 2003), і виступає домінуючим середовищем для життєдіяльності багатьох безхребетних, дослідження фауни заростей на таких ділянках є доцільним і потрібним як з наукової, бо дозволяє поповнити знання щодо різноманітності, кількісних характеристик фітофільних комплексів тощо, так і з практичної, оскільки вони можуть слугувати показником стану водного середовища загалом, точок зору Таким чином, актуальність роботи полягає в розширенні відомостей про склад та функціонування фауни заростей пониззя Дунаю та обґрунтуванні можливості використання показників розвитку фітофільних комплексів макробезхребетних в біоіндикації екологічного стану водних обєктів різного типу. Робота виконувалась в межах: 1) бюджетних тем ІГБ НАНУ "Розробка інтегральних показників еколого-санітарного стану гідроекосистем на основі вивчення біотичної різноманітності" (№ держреєстрації 0101U004990); "Дослідити різноманіття водяних рослин, його зміни під впливом природних і антропогенних чинників з метою розробки заходів з охорони, збільшення та відновлення багатства рослинного світу водойм України" (№ держреєстрації 0102U004665); "Санітарно-гідробіологічна оцінка стану та прогноз наслідків техногенного впливу на водні екосистеми із застосуванням методології екоіндикації" (№ держреєстрації 0106U002146); "Оцінка стану транскордонних річкових басейнів на основі біомаркерів з метою збереження та відновлення біорізноманіття" (№ держреєстрації 0107U000792); "Біоресурсний потенціал гирлових ділянок річок, лиманів та інших водних обєктів, прилеглих до шельфової зони Азовського та Чорного морів" (№ держреєстрації 0108U007203); Мета роботи: встановити закономірності розвитку фауни заростей водойм та водотоків пониззя Дунаю, оцінити екологічний стан водних обєктів за гідробіологічними показниками фітофільних комплексів.В основу роботи покладені дослідження фітофільної фауни, проведені протягом 2003-2007 років на 16 водних обєктах дельти Дунаю, які за походженням та гідрологічним режимом було розділено на 4 групи: рукави (Бистрий, Восточний, Очаківський, Потапівський, Прорва, Білгородський), канали (Лопатна, Суецький, Суліманка), озера (Матиця, Мергей, Малий Мергей) та затоки (Ананькін кут, Потапів кут, Делюків кут, Гнилий кут). Загалом було досліджено 15 видів вищих водяних рослин, з них ПВР - 5 (найпоширеніший вид Phragmites australis (Trin.) ex Steud), ЗР - 7 (найпоширеніший вид Ceratophyllum demersum L.), РПЛ - 3 види (найпоширеніший вид Nuphar lutea L.). В групі кільчаків найрізноманітніше були представлені Oligochaeta (22 види), серед молюсків - Gastropoda (27 видів), а серед ракоподібних - Gammaridae (15 видів). Серед водотоків дельти найбільшим видовим багатством відрізнявся рукав Восточний (99 видів), а серед водойм - озеро Мергей (100 видів). Аналіз видового складу фітофільних комплексів за коефіцієнтами Жаккара з подальшим застосуванням кластреного аналізу дозволив виділити 3 групи водних обєктів з високим рівнем подібності їх фітофільної фауни: рукави (Бистрий, Очаківський, Восточний), водойми (затоки дельти та озера Мергей і Малий Мергей), канали дельти і озеро Матиця (рис.