Концептуальні підходи до вибору, координації важелів управління державними фінансами. Цільові установки формування антикризового, стабілізуючого потенціалу національної економіки. Додаткові джерела загроз ресурсній міцності фіскального простору фінансів.
Аннотация к работе
Фіскальний простір i стабілізація державних фінансівПоняття “фіскальний” (fiscal) і “простір” (space) мають самостійні значення, однак у сукупності утворюють новий термін, повязаний із потребами фінансового менеджменту в окресленні джерел бюджетних ресурсів на цілі розвитку, модернізації економіки. Питання розширення фіскального простору, як правило, постають тоді, коли уряди стикаються з чималими проблемами щодо ресурсного забезпечення бюджетного дефіциту та не мають резервів для інвестування в проекти розвитку, а надходження до бюджету дають змогу покрити лише поточні потреби. В певних аспектах взаємодії держави й економіки, а саме втручанні урядових структур у господарські звязки, вочевидь, спостерігається циклічність щодо вибору ідей, дотримання принципів. Неспроможності класичної й неокласичної теорій надати рекомендації з подолання наслідків кризи 1930-х років було протиставлено постулати про стимулювання попиту за активного втручання держави в економіку за допомогою бюджетно-фінансових важелів у разі неефективності грошово-кредитної політики [13]. Потреба в посиленні такої складової в управлінні державними фінансами зазвичай зумовлена прогнозованим зростанням у країнах із розвинутою економікою боргу сектору державного управління, витрат у звязку зі старінням населення (на охорону здоровя та пенсії), що ще більше посилить тиск на бюджети.