Державний бюджет, джерела його доходів і статті видатків. Вплив зниження податків на економічні процеси. Дискреційна і недискреційна фіскальна політика. Ефект витіснення. Бюджетний дефіцит і методи його оптимізації. Види та причини державного боргу.
Аннотация к работе
Знайти розумне співвідношення між державним регулюванням і ринковим саморегулюванням - одне з ключових завдань,яке сьогодні постало перед Українською державою. Перехід до ринку,економічні реформи не можуть бути для України самоціллю.Бюджет - це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим та місцевими Радами народних депутатів. Тобто бюджет будь-якої держави - це її фінансовий план. Це її основний фінансовий план, оскільки в державі існує багато фінансових планів, але Державний бюджет відіграє координуючу роль по відношенню до них. Складання періодичного плану достатньо повного, доволі чітко і правдиво складеного, дає можливість привести в рівновагу доходи і видатки, зібрати заплановані доходи і ефективно фінансувати витрати, необхідні для виконання завдань, які Конституцією покладені на державу. Доходи Державного бюджету України - це частина доходів держави, яка використовується для фінансування виконання органами державної влади загальнодержавних функцій, які визначені Конституцією України.Уряд мобілізує кошти до державного бюджету через податки, а відтак здійснює видатки. Державний бюджет має бути збалансованим. Якщо доходи перевищують видатки, то має місце надлишок, або профіцит, бюджету; якщо, навпаки, видатки більші за доходи, то виникає дефіцит бюджету. Економісти, які заперечують такий звязок, вважають, що у довгостроковому періоді залежність доходів держави від податків описує так звана крива Лаффера (рис.1.1). Вплив зниження податків на економічні процеси Лаффер вбачав: а) у зростанні податкової бази внаслідок збільшення кількості праці і капіталу, що пропонуються на ринок і розширюють обсяг виробництва;Фіскальна політика - це заходи уряду,спрямовані на зниження безробіття чи інфляції та досягнення природного обсягу виробництва через зміну державних видатків, рівня оподаткування або через одночасне поєднання обох заходів. Мета фіскальної політики - домогтися макроекономічної стабільності та нормального рівня безробіття на основі розвитку виробництва за допомогою: зменшення податків і збільшення державних інвестицій, зменшення інфляції шляхом збільшення податків і зменшення інвестицій у виробництво. Коли при економічному зростанні спостерігається високий сукупний попит, що загрожує вибухом інфляції, уряд підвищує ставки податків, водночас обмежуючи, державні витрати. Дискреційна фіскальна політика проявляється тоді коли держава регулює податки і державні витрати з метою зміни реального обсягу національного виробництва й зайнятості, контролю над інфляцією і прискоренням економічного зростання.Дискреційна фіскальна політика - це система заходів, що передбачає цілеспрямовані зміни в рівні державних видатків і податків для впливу на обсяг національного виробництва і зайнятість, для контролю над інфляцією та сприяння економічному зростанню. Термін "дискреційна" означає, що зміни в податках і державних видатках залежать від рішень парламенту чи уряду. Для аналізу фіскальної політики припустімо, що вона впливає лише на сукупний попит і не впливає на сукупну пропозицію. ? Циклічні зміни рівня податкових ставок. а) Стимулююча фіскальна політика (фіскальна експансія): - в короткостроковому періоді - має за мету подолання циклічної кризи в економіці і передбачає зростання державних витрат (С), зниження податків (Т) або комбінує ці заходи; -в довгостроковому періоді політика зниження податків (Т) може привести до розширення пропозиції факторів виробництва і зростання економічного потенціалу.Вбудований стабілізатор - це будь-які заходи, які мають тенденцію збільшити дефіцит державного бюджету (чи скоротити його додатне сальдо) в період спаду і збільшити його додатне сальдо (чи зменшити його дефіцит) в період інфляції без необхідності прийняття будь-яких спеціальних кроків з боку політиків. До автоматичних (вбудованих) стабілізаторів належать: а)Автоматична зміна податкових надходжень при прогресивній системі оподаткування. ? У період буму і, відповідно, в період інфляції збільшення ставок оподаткування за умов прогресивної системи оподаткування через зростання доходів домашніх господарств і підприємницького сектора зменшує особисті доходи, стримує споживчі витрати, скорочує сукупний попит і уповільнює зростання цін та заробітної плати (вплив на доходи підприємницького сектору і, відповідно, на інвестиційний попит аналогічний). б) Допомога на випадок безробіття, соціальна допомога та інші соціальні трансферти. Уряд не може визначати обсяг податкових надходжень, але він має змогу встановлювати податкові ставки, відповідно до яких стягуються податки. Якщо податкові надходження різко змінюються зі зміною ВВП, то лінія податкових надходжень Т матиме значний нахил, і віддаль по вертикалі між лініями G і Т, що характеризує надлишки і дефіцити державного бюджету, буде значною.Оскільки бюджет є важливим інструментом регулювання соціально-економічних процесів у державі, то його стан визнач
План
План
Вступ
Розділ 1. Сутність фіскальної політики
1.1 Державний бюджет і його доходи
1.2 Державні видатки
1.3 Суть фіскальної політики
Розділ 2. Дискреційна і недискреційна фіскальна політика
2.1 Дискреційна фіскальна політика
2.2 Недискреційна фіскальна політика. Ефект витіснення