Дослідження проблем фіскальної економічної політики в процесі інтеграції країн до Європейського Союзу. Вплив дефіциту бюджету на приріст валового внутрішнього продукту. Аналіз наслідків реалізації фіскальної політики у євроінтеграційному процесі.
Аннотация к работе
Інститут світової економіки і міжнародних відносин Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРоботу виконано на кафедрі міжнародного економічного аналізу та фінансів Львівського національного університету імені Івана Франка МОН України. Науковий керівник доктор економічних наук, професор Мальський Маркіян Зиновійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, декан факультету міжнародних відносин Захист відбудеться 4 жовтня 2007 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул.Важливо виявити засадничі причини такого явища, його макроекономічні наслідки і практичні висновки для фіскальної політики в країнах - потенційних кандидатах на вступ до ЄВС у ширшому контексті виникає потреба аналітичного узагальнення генези та розробки концептуального підходу щодо використання фіскальної політики як одного з елементів євроінтеграційної стратегії. Відповідно до поставленої мети дисертаційної роботи визначено наступні конкретні завдання: - розкрити суть та визначити основні чинники впливу фіскальної політики на макроекономічні показники у країнах ЦСЄ під час євроінтеграції; провести вибір стратегії фіскальної політики для української економіки, використовуючи досвід сусідніх країн - членів ЄС, та визначити цільові орієнтири фіскальної політики нашої країни; У дисертації застосовані історико-логічний і системний підходи до аналізу економічних явищ, широко використані як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження економічних явищ і процесів, зокрема: економіко-математичний метод системного аналізу використано при визначенні характеру макроекономічного впливу фіскальної політики; метод факторного аналізу причинно-наслідкових залежностей у проведенні фіскальної політики застосовано з метою виявлення пануючих тенденцій та особливостей у кожній з досліджуваних країн; балансовий метод - при аналізі розподілу країн з різним показником дефіциту бюджету; економетричний аналіз - для визначення взаємовпливу дефіциту бюджету та основних макроекономічних показників; статистичний метод - при розробці схем, графіків, таблиць та додатків. Зокрема в роботі: вперше: - виявлено специфічні закономірності еволюції фіскальної політики країн ЦСЄ залежно від тривалості перехідного процесу, динаміки макроекономічних показників, ступеня економічних перетворень і успіхів на шляху європейської інтеграції; проведено періодизацію основних тенденцій у фіскальній політиці досліджуваних країн з використанням аналізу трендових значень сальдо бюджету як найбільш інтегрованого показника фіскальної політики, що дозволило провести класифікацію етапів фіскальної політики, визначити цілі, сприятливі обставини та ризики на кожному з них (часові межі зробленої класифікації екстрапольовано на період після 2007 р. з метою врахування реалій європейської інтеграції);У першому розділі “Теоретико-методологічні засади фіскальної політики у відкритих економіках” розглянута генеза фіскальної політики під час трансформаційного процесу та підготовки до інтеграції до ЄС, проведено класифікацію етапів фіскальної політики, ідентифіковано функціональні залежності та механізми впливу фіскальної політики на макроекономічні показники, систематизовано моделі відкритої економіки, які враховують фіскальну політику, та обґрунтовано вибір теоретичного інструментарію для проведення дослідження. Під час переходу до стійкого економічного зростання (1995-1999 рр.) фіскальна політика орієнтувалася на підвищення довіри до економіки, поліпшення сальдо поточного рахунку і оптимізацію зовнішніх запозичень. Із вступом до ЄС на чільні позиції виходять обмеження дефіциту бюджету на рівні 3% від ВВП, відповідно до Маастрихтських вимог, та поступове використання фіскальної політики для антициклічного регулювання економіки. Визначені особливості еволюції фіскальної політики, передусім погіршення дефіциту бюджету в країнах-першочергових кандидатах на вступ до ЄС, дозволили ідентифікувати механізми впливу та функціональні взаємозвязки фіскальної політики, що стосуються визначених характеристик окремих етапів фіскальної політики, а співвідношення між ними з погляду пріоритетності можуть змінюватися у часі. У другому розділі “Міжчасова стратегія фіскальної політики у євроінтеграційному процесі” ідентифіковано характер звязку між мобільністю капіталу та сальдо бюджету, встановлено стійкість фіскальної позиції досліджуваних країн, досліджено конкретні механізми реалізації міжчасових ефектів фіскальної політики та емпірично протестовано відповідні функціональні взаємозалежності.На етапі фінансової стабілізації визначними цілями фіскальної політики стали гальмування інфляції та зміцнення грошової одиниці, що ускладнювалися високою доларизацією економік, високими коштами обслуговування зовнішнього боргу та спадом виробництва.