Джерела фінансування закладів освіти. Пріоритети державної політики в розвитку освіти та система фінансування в Україні. Розмір витрат на утримання шкіл. Шляхи реформування системи освіти. Диспропорції в між загальноосвітніми закладами міст і сіл.
Аннотация к работе
На етапі науково-технічної та інформаційної революції освіта трансформується у головний стратегічний напрям економічного зростання і виступає фундаментом прогресу суспільства. Багато вчених вважають, що освіта - це процес і результат засвоєння систематизованих знань, вмінь і навиків, як необхідна умова підготовки людини до життя і праці. Тобто освіта - цілеспрямований процес виховання та навчання в інтересах людини, суспільства, держави, які супроводжуються констатацією досягнень громадянином встановлених державою освітніх рівнів. екологічне, етичне та естетичне виховання й формування високої гуманістичної культури особистості, здатності протидіяти проявам бездуховності. організацію навчально-виховного процесу з урахуванням сучасних досягнень науки, педагогічної теорії, соціальної практики, техніки і технології; наступність рівнів освіти і неперервність навчання; створення та впровадження інформаційних технологій навчання; Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» фінансування вищих навчальних закладів державної форми власності здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, фінансування вищих навчальних закладів, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, та вищих навчальних закладів комунальної форми власності відбувається за рахунок коштів відповідних бюджетів, а фінансове забезпечення вищих навчальних закладів приватної форми власності здійснюється їх власником.Таким чином, ринкова трансформація економіки України сприяла диверсифікації джерел фінансування вищої освіти в частині поєднання як бюджетного фінансування та комерційних фінансових ресурсів. В умовах зростаючої ролі позабюджетних фінансових ресурсів важливим питанням є створення науково-виробничих комплексів, що буде сприяти комерціалізації і розповсюдженню результатів наукових досліджень та інноваційних розробок. При чому видатки на освіту складають найбільшу частину місцевих бюджетів, хоча величина її може значною мірою варіювати залежно від кількості навчальних закладів, що відносяться до юрисдикції даного району та обсягу бюджету, який в свою чергу визначається рівнем розвитку виробничої сфери району, обсягом податкових надходжень та тою їх часткою, що залишається у власному розпорядженні району. Мережа не державних закладів освіти фінансується на рівних умовах з державними закладами через центральний і місцеві бюджети; держава сприяє розвитку приватного сектору в освіті, забезпеченню громадського контролю і залишає за собою роль спостерігача за виконанням іншими учасниками своїх зобовязань. Розглянувши сучасну систему фінансування освіти в Україні я дійшла висновку, що існуюча модель не повністю відповідає сучасним вимогам, які передбачають розширення впливу громадської думки на прийняття адекватних управлінських рішень, динамічне реагування на потреби суспільства, перерозподіл функцій управління між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.