Поняття та ознаки фінансово-правових норм, особливості її структурних елементів: диспозиція, гіпотеза та санкція. Критерії класифікації фінансово-правових норм, характеристика форм їх реалізації: здійснення, виконання, дотримання і застосування.
Аннотация к работе
Фінансово-правова норма (норма фінансового права) - установлене чи санкціоноване органами державної влади, місцевогосамоврядування та забезпечене силою державного примусу загальнообовязкове формально визначене правило поведінки учасників фінансових правовідносин, що виникають з приводу мобілізації, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів коштів, виражене у категоричній формі, яке закріплює субєктивні права і юридичні обовязки учасників цих відносин. Фінансово-правова норма, як і будь-яка інша правова норма, це: - правило, що має загальнообовязковий характер: воно вказує, яким чином, в якому напрямі, протягом якого часу і на якій території необхідно тому чи іншому субєкту діяти, приписує правильний з точки зору суспільства і тому обовязковий для конкретного індивіда спосіб дій. У той же час фінансово-правовим нормам властиві специфічні ознаки, які обумовлені особливостями предмета і методу фінансово-правового регулювання: - фінансово-правовими нормами регулюються лише відносини, які виникають у процесі фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування з приводу мобілізації, розподілу та використання державних і місцевих фондів коштів; фінансово-правові норми мають державно-владний, імперативний (обовязковий) характер і виражаються у категоричній формі: учасники фінансових правовідносин, урегульованих нормами фінансового права, мають чітко визначений обсяг прав та обовязків, що виключає зміну приписів цих норм за волевиявленням субєктів фінансових правовідносин; Гіпотеза фінансово-правової норми визначає умови дії фінансово-правової норми - обставини, за наявності яких у учасників фінансових правовідносин можуть виникнути передбачені фінансово-правовою нормою права і обовязки у галузі фінансової діяльності держави і органів місцевого самоврядування.Необхідність класифікації диктується завданням більш глибокою вивчення норм фінансового права. За предметом (змістом) правового регулювання: - норми, які визначають бюджетну систему; За конкретизацією правового припису фінансово-правової норми: - норми загального змісту, які встановлюють вихідні принципи та основи фінансово-правового регулювання і поширюються на всіх субєктів фінансового права (норми-визначення (дефініції), установчі (відправні) норми, норми-принципи, норми-цілі); Такі норми містять чітке правило поведінки, вказівку на конкретне право, обовязок або сформульовану заборону, тобто на певний вид поведінки. За територією дії: - норми, які діють на усій території , України (загальнодержавні);Норми фінансового права захищаються державою, а ті, хто не дотримується їх приписів, можуть піддаватися впливу, у тому числі і державного примусу. Реалізацію фінансово-правових норм не можна ототожнювати з їх застосуванням. Кожна фінансово-правова норма може бути визнана чинною, якщо вона видана уповноваженим на те органом державної чи місцевої влади у межах його компетенції, з дотриманням установленого порядку її прийняття, і набрала чинності. За порядком набрання чинності розрізняють декілька груп норм фінансового права: а) які набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні; 3) при настанні результатів, на досягнення яких була розрахована відповідна норма (наприклад, відповідно до Указу Президента України «Про Валютно-кредитну раду Кабінету Міністрів України» від 31 липня 2000 року № 932/2000 було ліквідовано зазначений орган 114, відповідно норми Указу Президента України від 20 вересня 1995 року № 852 «Про Положення про Валютно-кредитну раду Кабінету Міністрів України» втратили чинність;Таким чином, проаналізувавши основні аспекти контрольної роботи, я прийшла до наступних висновків: - Норма фінансового права (фінансово-правова норма) - це встановлене державою, забезпечене засобами державного примусу строго визначене правило поведінки в публічних фінансових відносинах, що виникають в процесі утворення, розподілу і використання державних та муніципальних грошових фондів і доходів, яким закріплюються юридичні права та обовязки їх учасників; Нормами фінансового права регулюється уся діяльність держави з акумуляції, перерозподілу і використання коштів; Фінансове право закріплює структуру фінансової системи, розподіл компетенції в даній області між державою, місцевим самоврядуванням в особі відповідних органів, а на основі цих вихідних норм регулює відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності держави і муніципальних утворень, від імені яких виступають відповідні державні або муніципальні органи. Правові ж норми, що регулюють фінансові відносини, є системою фінансового права, яка ґрунтується на конституції держави. Структурно фінансово-правова норма складається з 3-х елементів: гіпотеза - наявність умов, з якими повязано виникнення фінансово-правових відносин; диспозиція - це встановлені правила дозволеного поводження у фінансово-правових відносинах юридичних, фізичних осіб з однієї стор
План
План
Передмова
1 Поняття, ознаки та структура фінансово-правових норм