Роль і функції держави як учасника правовідносин у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування. Основні моделі фінансування системи охорони здоров’я у світі. Зміни до законодавства України на підставі аналізу досвіду їх функціонування.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукУ статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у випадку старості та в інших випадках, передбачених законом і це право гарантується загальнообовязковим державним соціальним страхуванням. Рівень правового регулювання організації системи соціального страхування в державі та її адекватності до реальних потреб та умов існування суспільства є одним з найважливіших критеріїв оцінки гарантій додержання прав людини і громадянина, дієвості державних та фінансових інститутів, а також правового забезпечення загалом, оскільки визначений Конституцією України курс на побудову демократичної, соціальної, правової держави - свідчить про якісно нові засади державної політики і концепції соціально-економічних прав людини. Особливу увагу в сьогоднішніх умовах привертає проблема медичного страхування населення, яке було передбачено ще в Основах про загальнообовязкове державне соціальне страхування в Україні та на сьогодні декларується як один з «лакмусових папірців» здатності на ефективні реформи оновленої владної команди. Україна сьогодні стоїть на шляху впровадження медичного соціального страхування з огляду на зростання значення надання страхових медичних послуг, пошуку оптимальної моделі взаємовідносин між застрахованим і страхувальником, а також розуміння необхідності створення та визначення порядку функціонування Фонду соціального медичного страхування. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексних досліджень на основі теоретичних напрацювань правових основ фінансово-правового регулювання загальнообовязкового державного медичного страхування, в результаті якого, автором обґрунтовується низка теоретичних положень і концептуальних висновків, практичних рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення правового механізму фінансового регулювання системи охорони здоровя в Україні, а саме: уперше: - визначено державу як субєкта, що поєднує різнорідні функції у відносинах із загальнообовязкового державного соціального страхування та вказано на недоліки такої участі, що впливають на ефективність функціонування такого інституту;Виділено пять основних етапів становлення інституту соціального страхування з огляду на реформування системи фінансування та управління цією системою, з визначенням активної участі профспілкових організацій у цьому процесі, а також охарактеризовано переваги і недоліки кожного з етапів. У підрозділі 1.2 «Держава - як субєкт загальнообовязкового державного соціального страхування» визначено, що правовідносини у сфері соціального страхування - це комплексні правовідносини, які складаються між: громадянином і уповноваженим органом держави; уповноваженими органами держави з приводу формування і розподілу коштів фондів соціального страхування, а також безпосереднього створення страхових фондів та організації їх діяльності. Держава здійснює безпосередній вплив на суспільні відносини шляхом прийняття нормативно-правових актів та фіксування в законодавстві комплексу прав і обовязків субєктів у сфері соціального страхування. Проаналізовано завдання та повноваження уповноважених державою органів, які свідчать про те, що у відносинах державного соціального страхування держава виступає як нормотворець, управлінець, контролер та виконавець і її роль є визначальною. У підрозділі 1.3 «Правове регулювання системи державного соціального страхування в Україні: інституційна та функціональна характеристики» систему державного соціального страхування визначено як сукупність фондів грошових коштів, які надходять та витрачаються, тобто як систему відносин щодо формування, розподілу та використання коштів в інтересах громадян.У результаті дослідження проведеного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації, історичного та зарубіжного досвіду, теоретичного осмислення низки наукових праць з різних галузей знань, здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розвитку розуміння сутності фінансово-правових основ загальнообовязкового державного медичного страхування. На підставі проведеного історичного аналізу становлення, розвитку та удосконалення системи державного соціального страхування визначено пять основних етапів такого розвитку, взявши за основу критерій - визначення ролі держави спершу як регулятора, а в подальшому, і як учасника таких правовідносин. Зазначено, що загальнообовязкове державне соціальне страхування зародилось в контексті цивільно-правового регулювання страхової справи, де держава є учасником і за участі якої формується цей інститут.