Нормативно-правове регулювання галузі державного кредиту. Аналіз правовідносин України з іноземними державами і міжнародними фінансово-кредитними організаціями в галузі державного кредиту. Обслуговування та управління державним боргом в Україні.
Аннотация к работе
Фінансово-правові основи державного кредиту в УкраїніГоловного сферою фінансової системи є державні фінанси, які забезпечують фінансування усіх загально державних потреб суспільства та призначені забезпечувати його динамічний та ефективний розвиток.Це дійсно так, але жодній державі, а часто й органам місцевого самоврядування не вистачає коштів, які вони отримують у відповідні бюджети шляхом обовязкового методу їх мобілізації, оскільки видатки держави зростають швидше, ніж доходи. Традиційно державний кредит розглядається як відносини, що виникають з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів фізичних і юридичних осіб до державного бюджету з метою покриття бюджетного дефіциту та забезпечення виконання державою своїх завдань і функцій. У найзагальнішому розумінні державний кредит - це відносини позики, в яких однією із сторін завжди виступає держава. На відміну від відносин, а яких держава виступає позичальником або кредитором, що зразу впливають на величину централізованих грошових фондів, гарантування не обовязково приводить до зміни цих фондів. Державні позики - це кредитні відносини між державою і фізичними та юридичними особами, в результаті яких держава отримує обумовлену суму коштів на обумовлений термін за встановлену плату.Державний кредит дістає своє відображення у сумах державного боргу, який виникає у держави перед позичальниками. Під державним боргом розуміють врегульовані фінансово-правовими нормами відносини субєктів держави й органів місцевого самоврядування щодо одержання кредитів (позик) у грошовій формі від юридичних і фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів на умовах зворотності, відплатності, строковості та добровільності. 2 Бюджетного кодексу України, державний борг (борг Автономної Республіки Крим чи борг місцевого самоврядування) - загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобовязань держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), включаючи боргові зобовязання держави (Автономної Республіки Крим чи міських рад), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобовязань, що виникають на підставі законодавства або договору. Відносини державного внутрішнього боргу регулюються Законом України "Про державний внутрішній борг України" від 1 вересня 1992 р. Держава запозичує кошти щороку, тому її борг складається із сум запозичень минулих років, за які держава ще не розрахувалася, і запозичень нових.Для того щоб запозичити кошти, необхідно знайти кредитора, домовитись з ним, в якій формі він зможе дати кредит, на який термін, під які відсотки, як йому треба їх сплачувати, а потім обслужити борг, який виникне через одержаний кредит, тобто державним боргом треба управляти. Таким чином, управління державним боргом, як і будь-яке управління, є процесом, який поділяється на три стадії, або етапи діяльності уповноважених державою органів із державним боргом: 1) визначення внутрішнього чи зовнішнього кредитора й залучення державних запозичень; В управлінні державним боргом беруть участь: Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Національний банк України, Державне казначейство України. Прямі боргові зобовязання - це такі зобовязання, в яких держава виступає безпосереднім позичальником шляхом випуску державних цінних паперів, укладення угод про позику або іншими шляхами, передбаченими законодавством України, включаючи кредити під гарантію держави, отримані розпорядниками коштів державного бюджету. Умовні боргові зобовязання беруться безпосередньо юридичними особами та гарантуються державою, в тому числі за кредитами МВФ, крім тих, коли кредити спрямовуються до державного бюджету.Держава для фінансування своїх потреб може мобілізовувати фінансові ресурси у формі державного кредиту. Державний кредит буває внутрішнім і зовнішнім. Їхня доцільність при покритті дефіциту бюджету зумовлена тим, що це має значно менші негативні наслідки для фінансового становища держави, ніж покриття дефіциту за допомогою грошової емісії. Під державним боргом розуміють врегульовані фінансово-правовими нормами відносини субєктів держави й органів місцевого самоврядування щодо одержання кредитів (позик) у грошовій формі від юридичних і фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів на умовах зворотності, відплатності, строковості та добровільності. Відносини України з міжнародними фінансовими організаціями юридичне опосередковуються Законом України "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій" і угодами між Україною та вказаними організаціями.
План
Зміст
Вступ
1. Поняття і значення державного кредиту. Правове регулювання в галузі державного кредиту
2. Державний борг та його форми
3. Правовідносини України з іноземними державами і міжнародними фінансово-кредитними організаціями в галузі державного кредиту
4. Обслуговування державного боргу і управління ним державний борг кредит фінансовий