Визначення основних юридичних ознак, притаманних для банківського кредиту, як форми реалізації кредитно-грошових правовідносин, які зумовлюють його спеціальний фінансово-правовий режим. Харктеристика принципів регулювання кредитних правовідносин.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукСпеціальність: 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право Робота виконана у відділі проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. Науковий керівник - кандидат юридичних наук, член-кореспондент Академії правових наук України Нагребельний Володимир Петрович - заступник директора Інституту держави і права ім. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України Селіванов Анатолій Олександрович - завідувач відділу звязків з органами правосуддя Секретаріату Верховної Ради України (м. Захист відбудеться 05.07. 2005 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.867.01 Інституту законодавства Верховної Ради України (04053, м.Прийняте наприкінці 1990-х - на початку 2000-х років законодавство, зокрема закони України „Про Національний банк України”, „Про банки і банківську діяльність”, „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, послугувало належною правовою основою для створення в Україні основних інститутів та інфраструктури банківської системи і ринку фінансових послуг, включаючи їх відповідних професійних учасників (банки та інші фінансові установи) і регуляторів (Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг). Передусім це регулювання потребує вдосконалення у напрямку забезпечення належного юридичного режиму функціонування конкретних механізмів та інструментів, що використовуються в діяльності субєктів фінансових та кредитних правовідносин. Шляхом зіставлення різноманітних наукових поглядів на природу та зміст банківського кредиту, а також міжнародних підходів до регулювання діяльності банків загалом та їх кредитних операцій зокрема, порівняльно-правовий метод дав змогу визначити спеціальні принципи, покладені в основу правового регулювання банківського кредитування. Обєктом правового регулювання банківського кредитування залежно від форми участі банку в кредитних правовідносинах визначені суспільні відносини, які виникають у сфері здійснення банком кредитних операцій, або відносини щодо надання банківського кредиту як домінуючої у банківській діяльності кредитної операції. Банківський кредит визначено формою реалізації кредитних правовідносин, що реалізується на підставі кредитного договору у відносинах між банком (кредитором) і клієнтом (позичальником) шляхом передачі залучених банком у вклади грошових коштів у власність позичальнику на умовах строковості, платності, повернення, забезпечення і цільового використання.В широкому розумінні кредит - це форма реалізації кредитних правовідносин, коли одна особа тимчасово набуває право кредитора стосовно іншої особи незалежно від юридичних підстав його виникнення; у вузькому розумінні - це правовідносини, що виникають між банком та позичальником на підставі кредитного договору. За формою надання автор розрізняє грошовий і товарний кредити; відповідно до субєктного складу кредиторів і позичальників - банківський, міжбанківський, фінансовий, консорціумний, державний, міжнародний, споживчий кредит, банківський вклад, кредит комерційного призначення; за способом договірного оформлення - позику, банківський, комерційний, лізинговий, факторинговий кредит, кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики. Серед усіх форм і видів кредиту банківський кредит посідає особливе місце з огляду на особливий юридичний статус банку як кредитора у відповідному кредитно-грошовому зобовязанні. Його визначено як одну з кредитних операцій, що реалізується на підставі кредитного договору у відносинах між банком (кредитором) і клієнтом (позичальником) шляхом передачі залучених банком у вклади грошових коштів у власність позичальнику на умовах строковості, платності, повернення, забезпечення і цільового використання. На підставі всебічного аналізу особливостей участі банків у кредитних правовідносинах розкрито зміст та сформульовано сім спеціальних принципів регулювання банківського кредитування: а) захисту прав кредиторів; б) кредитоспроможності позичальника; в) забезпечення банківського кредиту; г) мінімізації кредитних ризиків банку; д) цільового використання банківського кредиту; е) прибутковості кредитних операцій банку; є) відповідальності позичальника за повернення кредиту.На думку дисертанта, такий підхід на сучасному етапі не відповідає потребам комплексного правового забезпечення банківського кредитування. Найважливішим з точки зору наукової новизни та практичної значимості результатом дисертаційної роботи є визначення спеціальних принципів, які мають бути покладені в основу правового регулювання банківського кредитування, характеристика його обєкту, субєктів та основних елементів фінансово-правового механізму регулювання банківського кредитування.