Суть та зміст механізму фінансово-кредитного регулювання економічного зростання. Виявлення закономірностей структурних змін у видатках бюджету, обґрунтування критеріїв оптимізації структури і рівня бюджетних видатків та шляхів активізації їх ролі.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИНауковий керівник кандидат економічних наук, доцент Копилюк Оксана Іванівна Львівська комерційна академія Укоопспілки, доцент кафедри банківської справи Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Ковалюк Олексій Миколайович Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри бухгалтерського обліку; кандидат економічних наук, доцент Лещук Віктор Пилипович Луцький державний технічний університет, завідувач кафедри фінансів. Захист відбудеться 26.09.2008 р. о 13_год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.154.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Становлення інноваційно-інвестиційної моделі економічного зростання передбачає окреслення основних фінансових джерел та розробку дієвого механізму регулювання державою суспільних відносин з врахуванням глобалізації і регіоналізації економічних відносин. Пріоритетного значення набуває регулювання фінансово-кредитної сфери, зокрема бюджетної та грошово-кредитної політики держави з метою формування конкурентноздатної національної економіки та її зростання. Спрямованість економічної політики держави на забезпечення довгострокового економічного зростання вимагає подальшого дослідження такої її складової, як монетарна політика з позицій дотримання цінової і валютно-курсової стабільності, таргетів інфляції, достатніх рівнів монетизації та доларизації економіки, що визначально впливають як на стан банківської системи, так і на грошово-кредитний ринок та активізацію економічних відносин. Вагомий внесок у розробку стратегії дослідження якісних та кількісних параметрів економічного зростання, регуляторного впливу на його динаміку внесли такі відомі економісти як Пол А. В роботі застосовано: методи системного та статистичного аналізу, абстракції, індукції, визначення прямих і зворотних звязків між економічними явищами - для дослідження впливу інструментів фінансово-податкової та грошово-кредитної форм державного регулювання економічного зростання України; історичний та логічний методи - для виявлення причинно-наслідкових звязків державного регуляторного впливу на динаміку економічного зростання; методи регресійного та кореляційного аналізу - для визначення залежності між темпами зміни ВВП країни та величиною доходів бюджетної системи України і розміром витратної частини державного бюджету країни (в загальному обсязі та за окремими статтями); методи порівняння - для аналізу тенденцій економічного зростання в Україні і країнах з розвиненою ринковою економікою та постсоціалістичних державах; комплексний підхід - для розробки напрямів реформування інструментів грошово-кредитної форми державного регулювання темпів зростання національної економіки.У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження впливу фінансово-кредитного механізму державного регулювання економічного зростання» проаналізовано основні чинники та типи економічного зростання, визначено його особливості як системного утворення; зясовано причини та напрями трансформації теоретичних поглядів на джерела та можливості державного регулювання динаміки економічного зростання; розкрито необхідність та механізм державного регулювання ринкової економіки; проведено дослідження інструментарію фінансово-податкової та грошово-кредитної форм механізму державного регулювання національної економіки. Автор зазначає, що механізм повинен визначатися як сукупність форм, методів, важелів та інструментів регламентування економічних відносин між державою та підприємствами, населенням, іншими країнами, міжнародними інституціями в напрямах забезпечення стабілізації економічної та соціальної ситуації в країні та створення передумов для економічного зростання (рис. Грошово-кредитне регулювання динаміки економічного зростання визначається як система заходів, що здійснюються державою у сфері грошового обігу та кредиту, спрямовані на забезпечення стійкого, ефективного функціонування економіки та грошової системи. В роботі обгрунтовано, що основними грошово-кредитними інструментами, які визначають ефективність державного регулювання економічного зростання є: визначення величини норми обовязкового резервування (виконує широкий спектр функцій від страхової до забезпечення управління ліквідністю); процентна політика, основною функцією якої є створення орієнтирів для формування вартості ринкового кредиту; рефінансування банків з боку центрального банку країни (виконання ним функції «кредитора останньої інстанції»); операції з цінними паперами на відкритому ринку; елементи валютного регулювання.