Визначення ролі фінансового механізму в регулюванні діяльності державних вищих навчальних закладів і управлінні їх грошовими потоками. Аналіз напрямів вдосконалення ринку освітніх послуг, регулювання методів ціноутворення і управління витратами.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИРобота виконана у Кримському інженерно-педагогічному університеті Міністерства науки і освіти України (м. Науковий керівник доктор економічних наук, професор Мармуль Лариса Олександрівна, Державний вищий навчальний заклад “Херсонський державний аграрний університет”, проректор з міжнародних звязків, завідувач кафедри обліку та аудиту. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Боголіб Тетяна Максимівна, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Захист відбудеться “5” грудня 2008р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.154.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою 79026, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м.До вжитку ввійшло нове поняття - “економіка, заснована на знаннях” (knowledge-based economy). У соціально-економічних умовах, що змінилися, належить істотно розширити дію ринкових економічних відносин у сфері освіти; забезпечити стабілізацію і зміцнення фінансового положення освітніх установ; підвищити ефективність використання фінансових засобів; активізувати залучення позабюджетних джерел фінансування на потреби освітніх установ; прийняти необхідні правові акти для залучення фінансових коштів і матеріальних ресурсів в сферу освіти, з метою багаторівневого, багатоканального змішаного фінансування вузів. Значення вибраної теми визначається також обєктивним взаємозвязком між динамікою вищої освіти і розвитком економіки України, якому треба дати правильну оцінку для вироблення стратегії управління вищою освітою. Разом з тим, зявилася необхідність комплексного дослідження фінансового механізму регулювання вищої освіти, застосування нових підходів дослідження звязку з переходом України до Болонського процесу. Проте існують проблеми управління і фінансового забезпечення ВНЗ, оптимального поєднання бюджетних і позабюджетних джерел фінансування, розробки ефективної моделі їх використання.Взаємозвязок між розвитком економіки і вищої освіти, а також правильна їх оцінка мають значення для вироблення стратегії регулювання та управління вищою освітою. фінансовий грошовий витрати Соціально-економічна сутність вищої освіти, як виду економічної діяльності, в роботі розглядається як форма та спосіб інвестицій в людський капітал. У звязку з цим освіта, охорона здоровя, культура, мистецтво, наука утворюють підрозділ суспільної життєдіяльності, в якому формується людський капітал і створюються інтелектуальні цінності суспільства. У другому розділі “Методичні засади оцінки ролі вищої освіти і освітніх послуг у соціально-економічному розвитку України” автором обґрунтовано методичні підходи та здійснено оцінку внеску вищої школи в економіку країни, методичні підходи до визначення економічної ефективності фінансування вищої освіти в Україні, методичні підходи до розрахунку внеску вищої освіти в людський капітал і в результати економічного розвитку. Економічну ефективність вищої освіти запропоновано оцінювати в двох аспектах: 1) за вкладом у вигляді приросту індивідуального доходу осіб, що здобули вищу освіту по відношенню до працівників, що мають середню освіту, і 2) за внеском у формування додаткової вартості людського капіталу в економіці країни.Економічна природа вищої освіти розуміється як інвестиції в людський капітал. Освіта розглядається поряд з охороною здоровя, культурою, мистецтвом, наукою у складі третього підрозділу суспільного виробництва, в якому формується людський капітал і створюються інтелектуальні цінності суспільства. Світова практика виробила декілька моделей державного фінансування освіти: використання буферних фінансових організацій, які діяли б між урядом і вищим навчальним закладом; зміна критеріїв при виділенні ресурсів (використання принципів фінансування "по результатах" і "за витратами") і, нарешті, "чилійська модель" - виділення засобів не навчальним закладам, а безпосередньо студентам шляхом надання позик або грантів. Розроблений у дисертаційні роботі методичний підхід до оцінки внеску вищої школи в економіку країни передбачає два аспекти такої оцінки: по-перше, оцінка внеску у вигляді приросту індивідуального доходу осіб, що здобули вищу освіту по відношенню до працівників, що мають середню освіту (в Україні рівень віддачі від приросту оплати після отримання вищої освіти по відношенню середньої спеціальної освіти склав 3,35, а щодо загальної середньої освіти - 3,28); по друге, внеску у формування додаткової вартості людського капіталу в економіці країни (внесок вищої школи України у формування людського капіталу за 2006 рік характеризується такими даними: випущено 316,3 тис. бакалаврів, фахівців, магістрів, що дорівнює 91,86 млрд. грн. людського капіталу). На кожну гривну витрат на державне фінансування на освіту державою одержана віддача 2,5 грн.