Дослідження теоретичних засад формування фінансового стимулювання інноваційного розвитку України. Встановлення основних можливостей посилення стимулюючої функції бюджетно-податкової політики та грошово-кредитної політики сприяння інноваційному розвитку.
Аннотация к работе
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ ПРИ МІНІСТЕРСТВІ ФІНАНСІВ УКРАЇНИІ лише в останні роки загострюється увага представників владних структур, науковців, підприємців, фінансистів до проблем активізації інноваційної діяльності, пошуку форм реалізації синергійних ефектів на обєднання фінансових, матеріальних, трудових та інтелектуальних ресурсів для цілеспрямованого впливу на перехід до інноваційного розвитку. Розробка концепції фінансового стимулювання інноваційного розвитку, механізму впливу фінансових інструментів вимагає обґрунтування методологічних основ посилення стимулюючої функції бюджетно-податкової політики, реалізації грошово-кредитної політики сприяння економічному зростанню на основі створення і функціонування національної інноваційної системи. У процесі підготовки дисертації використані загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: системного, загальнотеоретичного, еволюційного підходу до осмислення обєктивних умов переходу до інноваційної моделі економічного зростання (розділ 1, підрозділ 1); діалектичний метод, що включає цілісний системний підхід до аналізу при виявленні суперечностей становлення інноваційної системи в транзитивній економіці, зясуванні ролі та функцій фінансових стимулів у регулюванні інноваційного розвитку (розділ 1, підрозділи 2, 3); логічного аналізу при визначенні стимулюючого впливу бюджетно-податкової і грошово-кредитної політики на інноваційний розвиток (розділ 2, підрозділи 1, 2), участі держави у формуванні фінансових механізмів інноваційного розвитку (розділ 2, підрозділ 3); методу статистичних групувань при виявленні стимулюючого впливу фінансового механізму на активізацію інноваційної діяльності підприємств (розділ 3, підрозділи 1, 2, 3). До найбільш вагомих наукових результатів дослідження належать: - вперше: - визначено функції держави щодо реалізації інноваційної складової економічного зростання (інституційне забезпечення інноваційної діяльності; розробка довгострокової селективної науково-технічної та інноваційної політики; стимулювання науково-технічної та інноваційної діяльності; сприяння створенню інноваційної інфраструктури; покращання інвестиційного клімату); встановлено, що їх виконання створить підґрунтя для ефективного використання фінансових важелів і механізмів стимулювання взаємодії фінансового, промислового та інтелектуального капіталу у проведенні наукових досліджень, створенні інноваційного продукту та його впровадженні у виробництво; Вони були використані у Науково-дослідному фінансовому інституті при Міністерстві фінансів України при виконанні теми “Фінансовий механізм державного інвестування інноваційного розвитку” (№ ДР 0103U007348) Комплексного тематичного плану науково-дослідних робіт Міністерства фінансів України затвердженого від 23.12.2004 року №808 (довідка №77000-14/0510 від 20.10.2005 р.); у навчальному процесі при викладанні курсів “Економічна теорія”, “Державне регулювання економіки”, “Макроекономіка”, “Економіка і організація інноваційної діяльності”, “Ринок фінансових послуг” в Інституті менеджменту та економіки “Галицька академія” (довідка №02-01/280 від 21.11.2005 р.); у комерційному банку “Прикарпаття” при кредитуванні інноваційно-активних підприємств (довідка №28-2/1811 від 11.11.2005 р.).Одержані результати дали змогу поглибити принципи впливу фінансових стимулів у системі регулюючих механізмів інноваційного розвитку, сформувати пропозиції щодо посилення стимулюючої функції бюджетно-податкової політики та грошово-кредитної політики сприяння інноваційному розвитку. Накладання один на одного цих процесів створює потенційні можливості прискорення темпів економічного зростання і водночас ускладнює функціонування системи фінансового та інституційного забезпечення переходу до інноваційного розвитку. Стимулювання розвитку ефективної національної інноваційної системи в умовах ринкових перетворень вимагає формування стійкої і гнучкої податково-бюджетної і грошово-кредитної системи, здатної забезпечити цільове використання бюджетних коштів і повернення інвестицій та кредитів венчурних компаній; активізації участі держави у приведенні у відповідність із стратегічними цілями інноваційного розвитку та ринковими принципами їх широкомасштабного освоєння обсягів фінансового забезпечення, подолання його незбалансованості між різними стадіями інноваційного циклу, і передусім, його заключних стадій. Посилення ролі фінансів у процесі переходу економіки України на інноваційний тип розвитку повязане із здатністю фінансових важелів здійснювати стимулюючий вплив на науково-технічну та інноваційну діяльність, інституційні перетворення в інноваційній сфері. Бюджетно-податкова політика стимулювання інноваційного розвитку потребує удосконалення форм бюджетного фінансування - базового фінансування науково-технічної діяльності як сфери, де продукуються інновації, та програмно-цільового фінансування для здійснення науково-технічних програм і окремих розробок та робіт.