Фінанси та фінансова діяльність держави. Зміст фінансового права. Джерела фінансового права. Правові основи бюджетних відносин. Поняття та принципи бюджетного процесу. Джерела фінансування дефіциту бюджету. Інноваційний фонд.
Аннотация к работе
З одного боку, це самостійна галузь права із визначеним предметом та методами правового регулювання, з іншого - це галузь законодавства, що є сукупністю законів та інших нормативно-правових актів, у яких фінансово-правові норми мають своє зовнішнє вираження і становлять джерело фінансового права. До джерел фінансового права належать: Конституція - Основний Закон України; загальні та спеціальні закони; постанови Верховної Ради України; укази Президента України; постанови та декрети Кабінету Міністрів України; відомчі нормативно-правові акти (постанови Правління НБУ; накази Міністра фінансів; розпорядження Державного казначейства України тощо); міжнародні правові акти, звичаї та стандарти, що ратифіковані парламентом та входять до національного законодавства. Фінансове законодавство характеризується системністю, яку, поряд із іншими характеристиками, йому надають правила ієрархії норм, що містяться у правових актах. Використання цих правил дає можливість у разі виникнення колізій між нормативно-правовими актами віддати перевагу одному нормативно-правовому акту над іншим. Конституція України закріплює виключну компетенцію Верховної Ради України у прийнятті фінансового законодавства, у тому числі у сфері бюджету, податків, грошової системи, валютних відносин (ч.Як уже згадувалося, фінансове право містить окремий правовий інститут, присвячений регламентації процесу утворення, розподілу та використання ресурсів, мобілізованих до централізованих фондів, - бюджетний процес. Процес у сфері бюджету є необхідним порядком реалізації матеріально-правових бюджетних норм, так само як у конституційному, цивільному та кримінальному праві, де реалізація матеріально-правових норм може відбуватися через певний порядок. Бюджетний процес і матеріальні норми, хоч і є окремими правовими інститутами, але обєднані у підгалузь (розділ) фінансового права. Особливо це стосується діяльності у галузі застосування бюджетно-правових норм, адже з бюджетом повязані всі державні органи, підприємства, організації, установи, які безпосередньо чи опосередковано беруть участь у формуванні бюджету. Широке розуміння бюджетного процесу полягає в тому, що вся діяльність, яка базується на владних повноваженнях тих чи інших органів, має бути підпорядкована суворим процедурним формам, що забезпечують законність, доцільність та обґрунтованість цієї діяльності.Державний інноваційний фонд підпорядковується центральному органу виконавчої влади у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Державний інноваційний фонд здійснює на конкурсних засадах фінансову та матеріально-технічну підтримку заходів, спрямованих на впровадження пріоритетних науково-технічних розробок та новітніх технологій у виробництво, технічне його переоснащення, освоєння випуску нових видів конкурентоспроможної продукції. 2) забезпечує проведення державної науково-технічної експертизи та фінансово-економічного аналізу інновацій них пропозицій та проектів; 4) здійснює фінансування інновацій них проектів через регіональні відділення, підприємства, інновацій ні структури та центри, що належать до сфери його управління, шляхом інвестиційного вкладу, надання позики, лізингу виконавцям інновацій них проектів та організації з ними сумісної діяльності; 10) виконує в межах своїх повноважень функції з управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності та закріплене за Фондом, регіональними відділеннями, підприємствами, інновацій ними структурами та центрами, що належать до сфери його управління, в частині створення, реорганізації та ліквідації регіональних відділень, підприємств, інновацій них структур та центрів, затвердження їх положень (статутів), здійснення контролю за їх додержанням та прийняття рішень у звязку з порушенням цих положень (статутів), укладає та розриває контракти з керівниками зазначених регіональних відділень, підприємств, інновацій них структур та центрів, здійснює контроль за ефективним використанням і збереженням закріпленого за ними державного майна, виконанням умов контрактів;Кабінет Міністрів України може брати позики в межах, визначених законом про Державний бюджет України. Міністр фінансів України з урахуванням вимог Бюджетного кодексу з метою економії коштів та ефективності ї використання має право вибрати кредитора, вид позики і валюту запозичення. Витрати на погашення зобовязань із боргу здійснюються відповідно до кредитних угод, а також нормативно-правових актів, за якими виникають державні боргові зобовязання та боргові зобовязання Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, незалежно від обсягу коштів, передбачених на цю мету в законі про Державний бюджет України або рішенні про місцевий бюджет. Якщо витрати на обслуговування та погашення державного боргу перевищать обсяг коштів, передбачений в законі про Державний бюджет України на таку мету, Міністр фінансів України невідкладно інформує про це Кабінет Міністрів України. Кабінет Міністрів України невідкладно інформує про очікуване перевищення таких витрат Верховну Раду Укр
Список литературы
1. Конституція України: Прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.
2. Бюджетний кодекс України // Офіційний вісник України. - 2001. - № 29.
3. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” // ВВР. - 1997. - № 24.
4. Закон України “Про банки і банківську діяльність в Україні” // ВВР. - 1991. - № 25, ЗЗУ, т. 1.
5. Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” // ВВР. - 1993. - № 13.
6. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Київ, 1999.
7. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” // ВВР. - 1994. - № 40.
8. Кримінальний кодекс України. Київ, 2001.
9. Указ Президента України “Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи” від 27.08. 2000 року № 1031/2000 // Урядовий курєр № 171, 20.09.2000 р.
10. Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. // ВВР. - 1991. - № 16. ЗЗУ, т. 1.
11. Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. // ВВР. - 1991. - № 21. ЗЗУ, т. 1.
12. Закон України “Про Національний банк України” // Офіційний вісник України. - 1999. - № 24.
13. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (19.02.93) // ВВР. - 1993. - № 17. ЗЗУ, т. 6.
14. Інструкція “Про безготівкові розрахунки у господарському обігу України” - Затверджено постановою Правління Національного банку України від 02.08.96р. № 204.
15. Інструкція “Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України”. Затверджено постановою Правління Національного банку України від 13.10.1997р. № 335.
16. Інструкція “Про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні” Затверджено наказом Голів КРУ України 03.10.1997, № 121.
17. Інструкція “Про організацію проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні за зверненнями правоохоронних органів” Затверджено наказом Голів КРУ України 26.11.99. № 107.
18. Финансовое право. Учебник для студ. вузов / Под ред. В.П.Орлюк.