Предмет і метод фінансового права. Організація, управління, контроль фінансової діяльності держави. Фінансово-правові норми фінансового права. Аналіз джерел права, основа фінансового законодавства. Місце та роль фінансового права в системі права.
Аннотация к работе
Харківський національний аграрний університет ім.В.В.Докучаєва На тему: «Фінансове право, як самостійна галузь правової системи України» Виконала: студентка 4 курсу 1 групиМаючи свій предмет і метод правового регулювання фінансове право обґрунтовано визнається самостійною галуззю єдиної правової системи держави. Проте самостійність фінансового права не означає його абсолютної відособленості. Актуальність дослідження питання фінансового права як самостійної галузі полягає в тому, що з провадженням в Україні реформ в галузі податків, пенсійного страхування та соціального захисту населення, фінансове право посіло одне з найголовніших місць щодо врегулювання фінансово - економічних відносин в державі.Організація, управління, контроль фінансової діяльності держави передбачає чітку правову врегульованість відносин руху публічних фінансових ресурсів. Це означає визначеність у разі виокремлення обєкта регулювання, системи субєктів відносин, їх повноважень, прав і обовязків. Предметом фінансового права є тільки відносини, що регулюють рух публічних фінансів, які утворюються у звязку з функціонуванням державних фінансів та фінансів територіальних громад. Отже, фінансове право є сукупністю правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих грошових фондів держави і територіальних громад. Відносини, що становлять предмет фінансового права, мають певні ознаки: - складаються у сфері фінансової діяльності держави;Отже, галузь фінансового права містить весь комплекс норм, що регулюють відносини, що становлять предмет фінансового права і забезпечують правове регулювання руху державних коштів. За визначенням галузь права є передусім відносно замкнутою частиною системи права, що охоплює сукупність норм, які регулюють суспільні відносини у певній сфері діяльності людей і мають принципову своєрідність. Фінансове право охоплює досить велику сукупність фінансово-правових норм, що становлять певну систему і зумовлюють внутрішню будову цієї галузі, суть та ієрархію її інститутів. Система фінансового права - обєктивна сукупність суспільних фінансових відносин, що визначає внутрішню структуру фінансового права, зміст і особливість розміщення фінансово-правових норм. Отже, джерелом фінансового права є форми вираження правотворчої діяльності держави з приводу прийняття компетентними державними органами нормативних актів, що встановлюють норми фінансового права.Природно, що кожна галузь визначає свій аспект регулювання, відмежовуючи групу однорідних правових відносин, щодо яких застосовується специфічний галузевий метод регулювання. Фінансове право, беручи участь у цьому регулюванні, відповідно до свого предмета і методу, не виключає встановлення стійких звязків з іншими галузями права, які тією чи іншою мірою стосуються обєкта фінансово-правового регулювання. Саме тому дуже важливо визначити місце фінансового права в системі права. Конституційне право, що має базове значення для всіх правових галузей та інститутів, відіграє таку саму роль і стосовно фінансового права. Фінансове і цивільне право повязані настільки тісно, що дають підстави одним бачити у фінансовому праві додаток до цивільного права, а іншим - стверджувати, що цивільне право має бути підпорядкованим фінансовому праву.Фінансове право є сукупністю правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих грошових фондів держави і територіальних громад. Фінансове право можна аналізувати в кількох аспектах: як галузь права, як науку і як навчальну дисципліну. Отже, галузь фінансового права містить весь комплекс норм, що регулюють відносини, що становлять предмет фінансового права і забезпечують правове регулювання руху державних коштів. Система фінансового права - обєктивна сукупність суспільних фінансових відносин, що визначає внутрішню структуру фінансового права, зміст і особливість розміщення фінансово-правових норм. Джерелом фінансового права є форми вираження правотворчої діяльності держави з приводу прийняття компетентними державними органами нормативних актів, що встановлюють норми фінансового права.