Ознайомлення із фінансовою та економічною історією Львова XVII-XVIII століття. Аналіз прибуткової частини львівського бюджету 1730-1750 років. Розгляд системи розподілу видатків скарбниці. Інвестиційна політика та ведення фінансової документації краю.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Львівського державного університету імені Івана Франка. Науковий керівник: Шуст Роман Марянович, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Львівського державного університету імені Івана Франка Офіційні опоненти: Котляр Микола Федорович, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, головний науковий співробітник Інституту історії НАН України; Пришляк Володимир Васильович, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Волинського державного університету імені Лесі Українки. Провідна установа: Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича, кафедра історії України.Провідні історичні школи Європи вже виробили систему досліджень фінансового господарства міст. Через специфіку збереження документальних матеріалів історія фінансового господарства Львова 1730-1750 рр. створює добрі можливості для відповідних студій. Хронологічні рамки роботи 1730-1750 рр., охоплюють період відносної стабілізації фінансового господарства Львова. Фактом, що додатково стимулював звернення саме до цього періоду був початок проведення у місті з 1746 р. фінансово-адміністративної реформи, що в подальшому внесло корективи у загальноміський розвиток. Мета і завдання дослідження - прослідкувати розгортання вдосконалення та перетворення окремих фінансових структур Львова в обєкти нових економічних механізмів, політики маґістрату щодо прибутків та видатків міста.XX ст. завдяки діяльності при Львівському університеті школи економічної історії під керівництвом професорів Францішка Буяка та Яна Рутковського було розпочато роботу з опрацювання конкретних аспектів діяльності господарських структур, подано окремі характеристики щодо економічного стану господарських підрозділів міста у XVI-XIX ст. Його праця створила прецедент докладно опрацьованого господарського стану міста і дозволила, враховуючи специфіку суспільно-політичного життя, витворити цілісну картину львівського середовища другої третини XVII ст. З особливою наполегливістю наголошував на важливості та необхідності ретельного вивчення фінансових книг (в першу чергу шосових реєстрів) для розуміння суспільно-господарської еволюції міста ще один науковець Станіслав Кутшеба. Його основу складають міські рахункові книги, утворені шляхом перенесення на місцевий ґрунт зразків північнонімецької муніципальної документації з врахуванням нормативних та звичаєвих змін, яких документи зазнали, у процесі проходження документів через територію Польщі Серед них особливу увагу було звернено на вивчення тижневих рахункових книг (мануалів), річних підсумкових книг (рецесів), книг контрольних органів, міських привілеїв, що охоплюють протоколи засідань та вироки ради, постанови короля та його комісій, ухвали судових рішень, книги уряду ради, фасцикули. Але, опираючись на реальні джерельні матеріали, можна ствердити, що ще однією характерною для цього періоду історії міста особливістю став початок проведення у Львові глибоких структурних змін економічного та адміністративного характеру, які дозволили розпочати процес поступового переходу до нової моделі економічних відносин.