Аспекти економічної історії Львова й Галичини у 1730-1750 роках. Функціонування фінансового господарства міста у контексті його розвитку на тлі складних економічних і політичних процесів у Польській державі. Доброчинна діяльність львівського магістрату.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукНауковий керівник: Шуст Роман Марянович кандидат історичних наук, доцент завідувач кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Львівського державного університету імені Івана Франка Офіційні опоненти: - Котляр Микола Федорович член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, головний науковий співробітник Інституту історії НАН України Пришляк Володимир Васильович кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Волинського державного університету імені Лесі Українки Досліджено однин з аспектів економічної історії Львова та Галичини у 1730-1750 рр. - функціонування фінансового господарства міста у контексті його розвитку на тлі складних економічних та політичних процесів у Польській державі. На підставі опрацювання джерельного матеріалу вивчено структуру та ефективність діяльності міського фінансового господарства у 1730-1750 рр. Автор досліджує узалежнення окремих господарських обєктів міста від зміни економічної конюнктури ринку та значення впливів діяльності адміністративного апарату Львова на мікроекономічне середовище міста.Провідні історичні школи Європи вже виробили систему досліджень фінансового господарства міст. Через специфіку збереження документальних матеріалів історія фінансового господарства Львова 1730-1750 рр. створює добрі можливості для відповідних студій. Хронологічні рамки роботи 1730-1750 рр., охоплюють період відносної стабілізації фінансового господарства Львова. Фактом, що додатково стимулював звернення саме до цього періоду був початок проведення у місті з 1746 р. фінансово-адміністративної реформи, що в подальшому внесло корективи у загальноміський розвиток. Мета і завдання дослідження - прослідкувати розгортання вдосконалення та перетворення окремих фінансових структур Львова в обєкти нових економічних механізмів, політики магістрату щодо прибутків та видатків міста.XX ст. завдяки діяльності при Львівському університеті школи економічної історії під керівництвом професорів Францішка Буяка та Яна Рутковського було розпочато роботу з опрацювання конкретних аспектів діяльності господарських структур, подано окремі характеристики щодо економічного стану господарських підрозділів міста у XVI-XIX ст. Його праця створила прецедент докладно опрацюваного господарського стану міста і дозволила, врахувуючи специфіку суспільно-політичного життя, витворити цілісну картину львівського середовища другої третини XVII ст. Його основу складають міські рахункові книги, утворені шляхом перенесення на місцевий ґрунт зразків північнонімецької муніципальної документації з врахуванням нормативних та звичаєвих змін, яких документи зазнали, у процесі проходження документів через територію Польщі Серед них особливу увагу було звернено на вивчення тижневих рахункових книг (мануалів), річних підсумкових книг (рецесів), книг контрольних органів, міських привілеїв, що охоплюють протоколи засідань та вироки ради, постанови короля та його комісій, ухвали судових рішень, книги уряду ради, фасцикули. Поєднуючи ці джерела із фактами, отриманими на підставі опублікованих раніше у "Актах Ґродських та Земських" та книзі "Привілеї міста Львова XIV-XVIII ст. матеріалів, вдалося вивчити становище та основні засади господарських взаємовідносин між міщанами, шляхтою та економічними органами львівського магістрату. Але, опираючись на реальні джерельні матеріали, можна ствердити, що ще однією характерною для цього періоду історії міста особливістю став початок проведення у Львові глибоких структурних змін економічного та адміністративного характеру, які дозволили розпочати процес поступового переходу до нової моделі економічних відносин.