Місце і роль фінансової системи в суспільстві та її потенційні можливості у реалізації економічної політики держави. Прояви фінансових протиріч у суспільстві. Проблеми реструктуризації фінансової системи України в період ринкової трансформації економіки.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима ГетьманаРобота виконана на кафедрі фінансів Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України. суспільство фінансовий реструктуризація економіка Науковий консультант: заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор Федосов Віктор Михайлович, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, завідувач кафедри фінансів Офіційні опоненти: заслужений економіст України, доктор економічних наук, професор Полозенко Дмитро Васильович, Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, завідувач відділення державної політики у сфері видатків бюджету заслужений економіст України, доктор економічних наук, професор Мозговий Олег Миколайович, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, завідувач кафедри міжнародних фінансів заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор Крупка Михайло Іванович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана: 03680, м.Трансформація фінансової системи України у контексті поглиблення ринкових засад функціонування економіки потребує відповідного теоретичного підґрунтя. Фінанси відображають сукупність складних і суперечливих взаємовідносин у суспільстві. Теорії фінансів і проблемам окремих складових фінансової системи приділялося і приділяється багато уваги з боку вітчизняних та російських учених у дореволюційні часи, в радянський період та в умовах трансформації економіки й реструктуризації фінансової системи. Дисертація виконувалася відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів Київського національного економічного університету за темами “Теорія і практика управління фінансами в умовах перехідної економіки” (номер державної реєстрації 0196U007509) та “Реструктуризація фінансової системи в умовах перехідної економіки” (номер державної реєстрації 0101I003065). В основу дисертаційної роботи покладено загальнонаукові методи пізнання: діалектики й історизму - при виявленні закономірностей еволюції вчення про фінанси та фінансову систему; системного підходу - при визначенні засад структуризації й основ функціонування фінансової системи, встановленні характеру взаємозвязків та взаємозалежностей між її окремими сферами і ланками, а також при систематизації засобів фінансового впливу на темпи й пропорції соціально-економічного розвитку; аналогії і кількісного та якісного порівняння - при оцінюванні фінансових систем, заснованих на різних моделях фінансових відносин у суспільстві; аналізу і синтезу та графічних методів дослідження - у процесі аналізу ефективності фінансової системи України.У розділі 1 “Теоретичне підґрунтя формування фінансової системи” на основі дослідження фінансів як важливої складової інституціональної структури суспільства визначено сутність та засади структуризації фінансової системи. У сучасній фінансовій науці сформувалося пять основних напрямів, які розвиваються дещо відокремлено один від одного - теорії державних (публічних) фінансів, фінансів підприємницьких структур, страхування, міжнародних фінансів та фінансового ринку. Як вказують, наприклад, Е.Фама та М.Міллер “мотивації функціонування державних фінансів і фінансів приватного сектору до такої міри різняться між собою, а між приватним і колективним секторами така величезна дистанція, що вони не можуть мати спільного визначення, хоч і ті, і другі можна інтерпретувати як науку про ефективне розміщення (алокацію) іманентно обмежених ресурсів між конкуруючими застосуваннями з метою забезпечення потреб суспільства в благах і послугах”1. Основними на цьому рівні є протиріччя перерозподілу, який не має таких чітких критеріїв, як розподіл (за вкладом кожного субєкта), та не допускає зазвичай прямої взаємодії (як в обміні) двох субєктів - донора і реципієнта, оскільки між ними є певний посередник - держава, що формує бюджет чи цільовий фонд. Розділ 2 “Теоретико-методологічні засади функціонування фінансової системи” присвячено дослідженню механізмів взаємодії окремих складових фінансової системи та інструментарію фінансового впливу на соціально-економічний розвиток.Доведено, що фінанси являють собою важливу складову інституціональної структури суспільства, призначення якої полягає у грошовому забезпеченні потреб суспільного виробництва та функцій держави. Основне призначення фінансової системи і за сутнісним наповненням, і за інституційною будовою полягає у мобілізації та розміщенні іманентно обмежених ресурсів між конкуруючими напрямами їх використання Функціонування фінансової системи є надзвичайно складним, багатогранним, динамічним і суперечливим явищем, оскільки у фінансах діалектично поєднуються узгодженість та суперечливість інтересів окремих субєктів.