Фінансова система України та напрями її реструктуризації - Статья

Дана науково - дослідна робота відповідає науковій темі кафедри “Проблеми формування ефективного функціонування фінансової політики на регіональному рівні.”Питання про сутність і функції сучасної фінансової системи України є дуже важливим і актуальним для українського народу, адже не можна було б здійснювати ні політичні, ні економічні перетворення, забезпечувати національний політичний і господарський суверенітет без формування і розвитку національної фінансової, грошової і кредитної системи. Трансформація фінансової системи України у контексті поглиблення ринкових засад функціонування економіки потребує відповідного теоретичного підґрунтя. Фінанси відображають сукупність складних і суперечливих взаємовідносин у суспільстві. Це вимагає комплексного підходу до управління фінансами на основі формування в країні цілісної фінансової системи. Усі складові цієї системи - державні фінанси, фінансовий ринок, страхування, фінанси субєктів господарювання - мають функціонувати злагоджено і забезпечувати реалізацію завдань фінансової політики.Закордонна наукова думка визначає фінансову систему як сукупність фінансових ринків та інших інститутів, що використовуються для укладання фінансових угод, обміну активами та включає в себе ринки акцій, облігацій та інших фінансових інструментів, фінансові посередники, фірми, що пропонують фінансові послуги, а також органи, що регулюють діяльність всіх фінансових установ [1,с.45]. У найбільш загальному вигляді визначення фінансової системи таке - це сукупність економічних відносин та виокремлених різноманітних фондів фінансових ресурсів, які створюються в місцях їх акумулювання з певними намірами економічного та соціального розвитку, а також сукупність органів управління фінансами в країні. Фінансова система - це сукупність окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, які зосереджені в розпорядженні держави, не фінансового сектора економіки, певних фінансових інститутів, домогосподарств для фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб суспільства в цілому, окремих його верств населення, господарських структур, окремих громадян [4,с.58]. В науковій літературі немає єдиної думки щодо визначення поняття фінансової системи.Більшість сучасних науковців та практиків визначають фінансову систему , виходячи з її ролі в суспільному відтворенні(табл.1.1). Фінансова система - сукупність різних сфер фінансових відносин, в процесі функціонування яких створюються та використовуються фонди грошових коштів[2,с.34].Отже, фінансова система складається із сфер, що відповідають рівням економіки в державі, сфери, в свою чергу, поділяються на ланки або структурні елементи, які мають свої відповідні рівні. Фінансова система за організаційною будовою представляє сукупність фінансових органів і інструментів, що входять до системи управління фінансами. Формування фінансової системи держави за організаційною будовою відображає конкретні умови кожної країни і відповідає типу фінансової політики(рис.2.1). Фінансова система - це сукупність окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, які зосереджені в розпорядженні держави, не фінансового сектора економіки, певних фінансових інститутів, домогосподарств для фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб суспільства в цілому, окремих його верств населення, господарських структур, окремих громадян [4,с.58]. Чільне місце у фінансовій системі посідають фінанси не фінансового сектора економіки, тобто фінанси підприємницьких структур.Вони обслуговують створення валового внутрішнього продукту - основного джерела фінансових ресурсів.Разом з тим термін “механізм” прижився, і сучасні економічні дослідження рясніють такими поняттями як “фінансовий механізм”, “механізм управління”, “господарський механізм”, “механізм соціально-економічного розвитку” тощо. Причому, в одних випадках під одним і тим же терміном розуміють сукупність станів системи, наприклад “фінансовий механізм” (сукупність станів фінансової системи). Зокрема, В.Н.Черковець говорить, що господарський механізм представляє собою систему взаємозвязаних, взаємообумовлених форм і методів планового управління суспільним виробництвом і його структурними складовими частинами, вважаючи, що з однієї сторони, вони вони виступають як специфічні обєктивні форми прояву виробничих відносин (народногосподарське планування, суспільні нормативи, стандарти, ціна, прибуток, кредит і т.п.), а з іншої сторони, ці форми використовуються на практиці як методи господарювання [14.с.78]. На основі використання фінансових ресурсів на підприємствах створюється ВВП, певна частина якого набуває форми централізованих доходів (централізується державою в бюджеті та цільових фондах), а інша - форми індивідуальних доходів підприємств (прибуток) та робітників і службовців (заробітна плата).

Зміст

Вступ

Розділ 1: Сутність функціонування фінансової системи

1. Поняття фінансової системи

2. Структура фінансової системи України

3. Механізм функціонування фінансової системи України

4. Місце фінансової системи в соціально - економічному розвитку України

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки