Основні напрямки фінансової політики України, фактори, що її визначають. Переваги та недоліки монетаризма. Децентралізація бюджетної системи. Створення цивілізованого механізму підтримки бізнесу і підприємців. Підвищення ефективності банківської сфери.
Аннотация к работе
РЕФЕРАТ з дисципліни «Фінанси» на тему «Фінансова політика її роль у сучасних умовах розвитку України»Зміст фінансової політики багатогранний і може бути представлений як єдність трьох складових частин: o вироблення науково обґрунтованих концепцій розвитку фінансів; Основні складові фінансової політики держави такі: бюджетна, податкова, грошово-кредитна, валютна, митна, боргова та інвестиційна, значення яких розкриваються нижче. Основними напрямками фінансової політики в Україні це: Удосконалення фінансового законодавства і права, подолання некерованої держ. заборгованості країни, банкрутства, прихованого дефіциту місцевих бюджетів, кризи неплатежів;Створення механізму управління фінансами, який поєднає: Управління фінансами на загальнодержавному рівні, на рівні підприємств, установ та організацій, в системі зовнішньоекономічної діяльності; підвищення ефективності всього фінансового механізму; налагодження механізму взаємовідносин підприємств, установ та організацій з бюджетною системою, позабюджетними фондами, банківською системою і т.д.; децентралізація бюджетної системи; створення цивілізованого механізму фінансової підтримки підприємницької діяльності і перш за все підприємств, зайнятих у виробничому секторі; посилення ролі фінансів в Україні. Одним з інструментів державного регулювання економіки є монетарна політика, або «грошово-кредитна» політика, ціллю якої виступає забеспечення стабільності цін, повної зайнятості і зростанні реального обсягу ВВП. Фінансова політика має зовнішні (залежність держави від економічних взаємовідносин з іншими державами, експортні можливості самої держави, інтеграція держави із світовими економічними системами) та внутрішні (структура економіки, рівень добробуту населення, його інтелектуальний рівень, стан розвитку економіки, організація грошового обігу, стабільність грошової одиниці.) фактори які постійно мають на неї вплив.Цим завданням призначаються і організація фінансових відносин у суспільстві, і процеси руху та розміщення фінансових ресурсів та ціноутворення на них, і пропорції між їх централізацією та децентралізацією, і порядок формування, розподілу і перерозподілу доходів, і спрямованість витрат окремих субєктів підприємницької діяльності, громадян та держави , і структурний співвідношення між окремими сферами та ланками фінансової системи, і характер взаємовідносин між ними, і пропорції між індивідуальним і суспільним споживанням. Вибір цих варіантів і становить основу фінансової політики, що проводиться державою. Фінансова політика - комплекс заходів, які здійснюються державою в межах даних йому функцій і повноважень у сфері фінансової діяльності субєктів господарювання і фінансових інститутів, громадян і безпосередньо держави з метою вирішення певних завдань і досягнення поставлених цілей. Фінансова політика відображає субєктивну сторону функціонування фінансів. При цьому формування фінансової політики включає концептуальне визначення напрямів і заходів цієї політики з позицій вирішення поставлених завдань соціально-економічного розвитку (вищі органи влади і управління) та розробку конкретних заходів щодо реалізації поставлених завдань (Міністерство фінансів і центральний банк).Становлення фінансової системи України відбувалося одночасно зі становленням її державності. Серед економістів переважає думка, що створення ефективної бюджетної системи є чи не головною метою ринкової реформи в Україні. Вона повинна охопити проблеми власне бюджетного процесу, структури надходжень і витрат, бюджетного дефіциту і способів його фінансування. Хоча за останні два роки і мали місце певні позитивні зрушення, бюджетний процес все ще характеризується непрозорістю, значним паралелізмом і відсутністю чіткого поділу повноважень і обовязків між законодавчими та виконавчими органами. Створення на якісно новій основі такого організаційно-економічного механізму управління фінансами, при якому гармонійно поєднувалися б такі блоки управління як: - Управління фінансами на загальнодержавному рівніМонетарна політика - комплекс заходів щодо регулювання грошової сфери задля досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, які здійснює держава через центральний банк. Рішення про купівлю або продаж державних цінних паперів центральним банком приймається швидко, а оскільки ці папери в розвинених країнах є високоліквідними, високо надійні і безризикові, то проблем з їх продажем населенню і банкам не виникає. (Величина множника, на яку збільшується кількість грошей в обігу в результаті операцій на монетарному ринку) Монетарна політика, як і фіскальна політика, має мультиплікативний ефект впливу на економіку, причому діють два мультиплікатора. Тому представники кейнсіанського напряму стверджують, що монетарна політика може використовуватися лише при перегріві (інфляційному розриві) економіки, тобто розглядають можливість проведення тільки стримуючої монетарної політики, а при рецесії, на їхню думку, повинна використовуватися стимулююча фіскальна, а не монетарна політика.
План
План
Вступ
1. Фінансова політика, її зміст і роль в соціально-економічному розвитку держави
2. Основні напрямки фінансової політики України в сучасних умовах
3. Монетарна фінансова політика, її переваги та недоліки
4. Фактори, що визначають фінансову політику держави
5. Міри, які використовують щодо запобігання фінансової кризи на рівні держави