Сутність приватизації в умовах реформування економіки. Інвестиційна діяльність підприємств у постприватизаційний період. Фінансові пріоритети приватизації з урахуванням суспільних вимог. Межі державної власності при здійснення грошової приватизації.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Фінансові пріоритети приватизації в Україні в умовах суспільного виборуРобота виконана на кафедрі фінансів Тернопільського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Безгубенко Людмила Михайлівна, Тернопільський національний економічний університет, заступник завідуючого кафедри фінансів. кандидат економічних наук, доцент Зятковський Ігор Володимирович Тернопільський національний економічний університет, доцент кафедри казначейської справи. Захист відбудеться 24 січня 2007 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.03 Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46004 м.Приватизація сприяла створенню передумов для лібералізації роботи підприємств, їх звільнення від надмірного державного адміністрування, переходу до принципів ринкового господарювання, орієнтації виробництва на ринки товарів, праці, фінансів, цінних паперів тощо. Належне місце в розробці концепції приватизації як наукове підгрунтя при виборі та реалізації моделі приватизації в Україні посіли праці зарубіжних учених Р. Відсутність у вітчизняній фінансовій науці теоретичних обґрунтувань реформування державної власності шляхом приватизації, що відповідала б національним реаліям, економічним, фінансовим, соціальним та політичним інтересам, гарантувала фінансову безпеку держави, з критичного переосмислення зарубіжних теорій зумовила неоднозначність оцінювання процесу приватизації в Україні та недостатню значимість її фінансових результатів. Необхідність продовження досліджень у цьому напрямку, пошуку компромісних рішень, які б сприяли зміцненню фінансової безпеки держави, а їх практичне використання було б фундаментом для забезпечення розвитку економічного потенціалу країни, зростання фінансових ресурсів держави та покращення інвестиційної привабливості підприємств, є вагомими аргументами актуальності теми дослідження. Це дало змогу одержати результати, які характеризуються науковою новизною: вперше: · виявлено діалектичний звязок між фіскально-бюджетними і політичними інститутами при формуванні суспільних пріоритетів приватизації в Україні, коригуванні обсягів приватизації та прогнозних надходжень і використання коштів від приватизації державного майна в контексті теорії суспільного вибору;У першому розділі “Приватизація в Україні: суспільні пріоритети та ретроспектива подій” досліджено наукові трактування суті приватизації в умовах реформування національної економіки, проаналізовано суспільні пріоритети та адекватні до них мету, ціль, завдання, способи приватизації, висвітлено роль парламенту в ухваленні програм приватизації та використанні приватизаційних коштів з позиції оптимального суспільного вибору. Вивчення наявних концепцій приватизації дало можливість установити, що процес приватизації в Україні відбувався без урахування суспільних, фінансових пріоритетів, відповідного економічного, соціального, технологічного обґрунтування, врахування національних особливостей. Щорічно продовжували терміни використання приватизаційних паперів та встановлювали відповідні квоти щодо їх використання при продажу обєктів приватизації; 2) на етапі грошової приватизації через зосередженість на фіскальному напрямі другорядною була визначена головна мета цього процесу - підвищення ефективності виробництва, модернізація підприємств, нарощування фінансових ресурсів. Зясовано, що негативними тенденціями, які не сприяли виконанню визначених завдань з мобілізації приватизаційних коштів до Державного бюджету, є такі: 1) встановлення завдань з надходження коштів до бюджету не на початку бюджетного року, що не давало змоги залучити до процесу продажу високоефективні, привабливі для покупців обєкти; 2) визначення державними програмами приватизації інших нормативів розподілу коштів, одержаних від продажу обєктів, для окремих груп, зокрема обєктів незавершеного будівництва та соціальної сфери; 3) ухвалення Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України рішень про призупинення приватизації, зокрема окремих великих стратегічно важливих підприємств; 4) перебування державного майна в оренді, що суттєво впливало на застосування неконкурентних способів приватизації та не давало змоги визначати реальну вартість обєктів приватизації; 5) великий обсяг пільг, що надавався різним категоріям покупців у процесі приватизації; 6) затягування сертифікатної приватизації до середини 1999 р. (згідно з даними моніторингу отримання населенням України приватизаційних майнових сертифікатів (ПМС) та їх інвестування в обєкти приватизації, до 1997 р. реалізовано максимальну їх кількість), що зумовлювало те, що до 2000 р. у структурі платіжних засобів питома вага приватизаційних паперів становила більше половини.