Етапи формування маєткового комплексу Жевуських у Подільському воєводстві ХVIII ст. Риси та особливості адміністративної піраміди фільваркового господарства, кола обов"язків та прав, матеріального становища основних її ланок. Форми феодальної ренти.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИРобота виконана на кафедрі історії словянських країн Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України Крикун Микола Григорович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри історії словянських країн Пірко Василь Олексійович, Донецький національний університет, завідувач кафедри історіографії, джерелознавства, археології та методики викладання історії кандидат історичних наук Захист відбудеться 31 березня 2005 р. о 1500 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.12 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м.Відтак, основним "кістяком" у сфері вивчення аграрних відносин цього періоду й надалі залишаються дослідження 50-60-х років XX ст. з притаманним їх часові посиленим акцентом на соціальні протиріччя, але і таких робіт в українській історичній науці недостатньо. На українських землях, що у XVIII ст. входили до складу Речі Посполитої, зокрема у Подільському воєводстві, панівною формою господарювання був фільварок - основний продукційний верстат шляхетського і магнатського господарства. За схемами, визначеними на початку XX ст. фундаторами соціально-економічного напрямку історії Польщі, на прикладі маєтків декількох подільських магнатів дослідниками створювалася інтегральна, середньостатистична (й частково ідеалізована) картина функціонування магнатського господарства. Мета дослідження полягає у якомога повнішому висвітленні на прикладі магнатського комплексу Жевуських, розташованого на території окресленого регіону, картини функціонування фільваркового господарства, динаміки розвитку основних його галузей (зернового господарства і тваринництва). Завданнями дисертації є дослідження: · етапів формування маєткового комплексу Жевуських у Подільському воєводстві XVIII ст. на тлі чинників, що сприяли поширенню фільваркової системи господарювання на Правобережній Україні з початку цього століття;Перший розділ "Джерела та література" містить аналіз джерел, які є підставою для характеристики функціонування фільваркового господарства у Подільському воєводстві Речі Посполитої XVIII ст., та стану вивчення проблеми дослідниками ХІХ-ХХ ст. У її статтях 1958-1961 рр., порушувалися проблеми застосування найманої праці на фільварках, звязку цих фільварків з ринком, грошової та відробіткової ренти, розглядалося становище селянства. Використані джерела, стосуються маєтків магната Міхала Юзефа Жевуського (Rzewuski) (1704/5-11.1.1770), що був гусарським полковником (з 1725 р.), коронним польним писарем (1736-1752), підляським (1736-1762) й подільським (з 1762 р.) воєводою. XIX ст.); інвентарні описи маєтків (1730-1776, 1784-1795, 1798-1799); люстрацію королівщин (1789); книги магнатських розпоряджень адміністрації фільварків та окремі розпорядження, видавані цією адміністрацією для челяді і підданих (1739-1775); акти обстежень і звіти адміністрації про господарську діяльність (1723-1799); фінансову документацію (грошовий баланс маєтків; касові книги, доручення, квити, розписки, рахунки, сумарії та списки боржників) (1739-1794); статистичні відомості про висів та збір зернових (1742-1775); списки підданих ("піших та тяглових") із зазначенням виконуваних ними повинностей і сплати податків (1742-1772, 1776, 1789); списки наявної на фільварках худоби та реманенту (1724-1777); акти купівлі-продажу, застави й оренди (1715-1774, 1786-1787);. особисте та ділове листування (1755-1756, 1766-1770, 1792-1798); спадкові маєткові акти (1717-1790); перелік документів про судові процеси Жевуських з іншими магнатами (1721-1764); ауштук - книгу-звіт про звязки маєтків Жевуських із зовнішнім ринком, що містить квити, переліки та рахунки (розрахунки з торговцями) про експорт зернових та іншої продукції, вказівки, з яких саме маєтків, скільки, і за якою ціною було вивезено товару на продаж до Ґданська (1740-1771). Жевуського) призвів у 70-х роках до дроблення комплексу, а з другої половини 70-х до кінця 90-х років більшість маєтків Жевуських була розпродана новим власникам.Жевуський, маючи в своєму розпорядженні матеріальну базу, дешеві засоби виробництва, а також чудові ґрунтові умови, створює нові й реорганізовує вже існуючі господарства фільварково-панщизняного типу, домінуючого в XVIII ст. у Речі Посполитій. У 30-60-х роках XVIII ст. тут сформувалася складна господарсько-адміністративна піраміда, мета якої полягала у максималізації доходів з маєтків шляхом раціоналізації системи управління фільварками. Наймаючи челядь для виконання двірських послуг на умовах виплати їй ординарії й солярія, адміністрація забезпечувала фільварок постійною робочою силою, необхідною для його функціонування. Від часу виникнення перших фільварків у маєтках Жевуських панщинно-чиншові відносини у житті цих фільварків відігравали провідну роль.