Взаємозв’язок між світоглядною позицією Б. Кістяківського та його політичною концепцією, в рамках якої вчений осмислив проблеми розбудови правової соціально-справедливої держави, реального утвердження у житті моральних цінностей та правових норм.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана у Центрі гуманітарної освіти НАН України. Науковий керівник: Скринник Михайло Антонович, кандидат філософських наук, доцент Львівської філії Центру гуманітарної освіти НАН України. Офіційні опоненти: Кашуба Марія Василівна, доктор філософських наук, професор кафедри політичних наук та філософії Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; Петрушенко Оксана Петрівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та економіки Львівського медичного університету імені Данила Галицького.Актуальність освоєння творчої спадщини Богдана Кістяківського у філософській думці сучасної України зумовлена насамперед низкою проблем, які український вчений осмислив у своїх філософських та соціально-політичних дослідженнях. Кістяківським - розбудова правової соціально справедливої держави - продовжує для України бути актуальним. У сучасному українському суспільстві, в свідомості якого, з цілком зрозумілих причин, соціалістична ідея залишається однією з найпопулярніших; осмислення спадщини Кістяківського спонукує замислитися над багатоваріантністю підходів до соціалістичної ідеології, над можливостями її реалізації у європейському розумінні. Кістяківського до аналізу суспільних процесів і, зокрема, такого соціально-політичного феномену, як держава, та висвітлити взаємозвязок між філософсько-світоглядною позицією мислителя та його соціально-політичною концепцією. Це діалектика загального й окремого, що дало змогу розкрити специфіку взаємозвязку індивіда та спільноти, особи та суспільства, громадянина та держави;Кістяківського засвідчує, що він завжди був на вістрі актуальних проблем соціальної науки та політичного життя як у Росії, так і в Україні. Кістяківського виявила дослідниця Л. За час незалежності в Україні зявилася низка публікацій, що стосуються ідеологічних поглядів Б. Кістяківського. Разом з тим він показав, що у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі ще не було зроблено системного дослідження філософсько-світоглядних позицій Богдана Кістяківського як автора соціально-політичної концепції, розробленої на методологічній основі неокантівської теорії вартостей, який практично використав для аналізу соціальних процесів підхід, заснований на ідіографічному методі та морально-правових цінностях. Кістяківського" розглянуто формування загально-філософських та культурологічних принципів, які склали собою світоглядну та методологічну базу соціально-політичної концепції Б. Кістяківського.У висновках сформульовано основні результати дисертаційного дослідження, які можна звести до таких позицій: · Богдан Кістяківський - видатний у Східній Європі автор соціально-політичної концепції, розробленої на методологічній основі неокантівської теорії вартостей, що її створили представники Баденської школи Г. · Найвищою цінністю, яка слугує у концепції Кістяківського визначальним принципом соціального дослідження, є людина як вільна особистість; усі структурні елементи суспільства Кістяківський розглядає як політично-правові інструменти забезпечення її прав. Зокрема Кістяківський вважав умовою здійснення прав Людини забезпечення прав націй та пригноблених класів, необхідність вільного розвитку всіх націй. У такому суспільстві, як Російська імперія, свідомість пригнобленої нації, її потреби доти не сприятимуть формуванню соціально-духовної єдності, доки не буде надано право кожній нації на самовизначення, на соціально-культурний і правовий захист. Майже за півстоліття до проголошення політичних та економічних прав, визначених у Декларації ООН з прав людини, Кістяківський висунув не лише дуже близьке за своєю суттю формулювання цих прав, але й цілісну соціальну концепцію, в основі якої закладений пріоритет прав людини та громадянина.