Філософсько-світоглядні засади оптимального управління екологічною ситуацією в Україні - Автореферат

Філософсько-світоглядні засади оптимального управління екологічною ситуацією в УкраїніРезультатом такого інтересу є чисельні монографії, наукові і популярні статті, в яких сучасний екологічний стан на Землі оцінюється як кризовий і небезпечний для сьогодення і майбуття людства, та й саме існування останнього береться під сумнів. До сьогодні відомими вченими запропонована значна кількість проектів, концепцій, методологій поліпшення екологічної ситуації, разом з тим, суттєвих змін не відбулося. Основну ідею даного дослідження можна сформулювати таким чином: філософсько-світоглядні засади людського впливу на природу, що здійснюється на основі високого рівня розвитку сучасних науки, техніки і технології, є суттєвим чинником характеру і специфіки екологічної ситуації. Враховуючи значущість і теоретичну цінність результатів досліджень загальних принципів, орієнтирів, засад ставлення людини до природи, що спричиняють сучасний екологічний стан, автор звертає увагу на обставини, що зумовлюють аспект дисертаційного дослідження. Якщо проаналізувати логіку еволюції теоретичної і практичної орієнтації досліджень екологічної проблеми в філософських і наукових концепціях з 60-х років ХХ століття і до нашого часу, то можна побачити, що вихід з екологічної кризи вбачався в збереженні природи такою, якою вона є за рахунок гармонізації відношення «людина-природа» (60-ті-70-ті роки); в оптимізації людської діяльності в природі через включення продуктів виробничої і технічної діяльності в природний колообіг (80-ті роки); в управлінні екологічною ситуацією на підставі наукового вивчення законів самоорганізації екосистем і використання новітніх технологій (90-ті роки).Філософсько-світоглядна концепція розумної владності, як використання можливостей сучасної науки і новітніх технологій на засадах екологічного світогляду, є спробою подолання завойовницького ставлення людини до природи, яке призвело до екологічної кризи. Розумна владність щодо природи є таке управління екологічною ситуацією, яке реалізується в спрямовуючих діях, мета яких - підтримання динамічної рівноваги в біосфері. Розумна владність людини щодо природи наприкінці ХХ століття може бути реалізована через здійснення оптимального управління сучасною екологічною ситуацією, що передбачає регулюючі впливи людини на природу на засадах екологічного світогляду, які здійснюються на трьох взаємозалежних рівнях - науково-теоретичному, політико-практичному і технологічному. Науково-теоретичний рівень оптимального управління сучасною екологічною ситуацією в Україні має спиратися на теоретичні принципи синтетичних екологоорієнтованих наук (глобальна екологія, соціоекологія, політична екологія тощо), метою яких є осмислення загальних закономірностей існування природи і суспільства як єдиної соціоекосистеми, її самоорганізації і меж керованості. Практичне значення одержаних результатів: висновки, які пропонує автор у дисертації, використовуються в процесі розробки стратегії державної екологічної політики, в розробці програм соціологічних досліджень, що вивчають суспільну екологічну думку в Україні, можуть бути використані в державних науково-технічних програмах, націлених на системне вивчення параметрів сучасної екологічної ситуації з метою прогнозування її стану і управління ним, в підготовці проектів законів України і рішень Кабінету Міністрів України з екологічних питань.Зазначено, що історія взаємин людини і природи з точки зору екологічних наслідків певних форм людської діяльності в природі, останніми роками була предметом особливої уваги філософів і природознавців (В. Далі підкреслюється, що світоглядною основою ставлення до природи в умовах античної цивілізації є ідея гармонії людини і природи. В розділі звернено увагу на те, що Новоєвропейський світогляд обґрунтовує ставлення людини до природи на засадах ідеї необмежених можливостей людини в опануванні нею, виходячи при цьому з діяльнісного ідеалу: людина має перетворювати природу і підкоряти її собі. Специфіка землеробського способу буття українського етносу спричинила зяву таких своєрідних культурних засад у ставленні людини до природи, як образ «матері-землі» і «сина-хлібороба», осягнення внутрішньо-духовної залежності людини від природи, більш споглядальне, ніж активне, ставлення до світу, що породжує орієнтацію на збереження природи, на гуманне ставлення до неї. Підкреслено, що хоча сьогоденні оцінки впливу науки на людину, природу, культуру не є лише позитивними, бо визнано, що наука є одним з чинників глобальної екологічної кризи, очевидно, що ігнорування сучасних досягнень науки не є запорукою нового ставлення людини до природи.Підкреслено, що кризовий стан сучасної екологічної ситуації в Україні обумовлений техніко-технологічною діяльністю, орієнтири якої формувалися на підставі філософсько-світоглядних засад індустріальної культури.

Зміст концепції конкретизується в наступних тезах, що виносяться на захист:Основний зміст дисертації