Головні риси російської традиції філософування ХІХ-ХХ ст. Містичний компонент у російській філософії. Зміст поняття "індивідуальний містичний досвід" у теоріях М. Бердяєва і С. Франка. Особливості містики і містицизму в творчості російських філософів.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Філософсько-релігійні вияви містицизму в мистецтві (російська думка кінця XIX - початку XX ст.)Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Конотоп Людмила Григорівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри релігієзнавства. Захист відбудеться «30» вересня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Україна, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Україна, м.Такі відомі російські філософи, як В.Соловйов, С.Франк, В.Розанов, М.Бердяєв та ін. досліджували можливості містичного досвіду людини, а також існуючі вчення і теорії містицизму, їх вияви в мистецтві. Ця проблематика в їх теоріях завжди співіснувала з моральнісною проблематикою: якою повинна бути людина, як вона ставиться до себе самої, до інших людей і до світу. Звернення до російської традиції філософування не є випадковим у зв‘язку з тим. що саме ця традиція обґрунтовує ідею людини не просто як такої, а розробляє положення, якою повинна бути людина, якщо вона є духовною істотою. Метою дисертаційної роботи є теоретичне осмислення філософсько-релігійної спадщини російських мислителів кінця ХІХ - початку ХХ ст. в звязку з містикою та містицизмом; обґрунтування ними тих методологічних засад для дослідження містики і містицизму в мистецтві, які можуть бути використані в сучасних релігієзнавчих дослідженнях. проаналізувати значення та особливості містики і містицизму в творчості російських філософів для аналізу їх проявів у мистецтві.Сьогодні проблематика, яка стосується містики і містицизму може явно або латентно існувати у різних сферах життєдіяльності людей. В цій праці автори аналізують поняття як «містичний досвід», «Боголюдство», «Боголюдина», «Царство Боже» та ін., тобто ті поняття, які є домінантними для російської традиції філософування зазначеного періоду. Абсолют усвідомлювався ними як раціональний початок у ієрархії світу, а поряд з Ним російські мислителі завжди визнавали людину як носія розуму, людину, яка знаходиться з Богом (Абсолютом, Вищою Реальністю) у взаємоповязаності, у єдності. Л.Г.Конотоп, що «містика» - це індивідуальний досвід, індивідуальні переживання і «бачення» людини, а «містицизм» - це вчення, теорії та концепції, що стосуються містичного досвіду, містичних переживань, містики як такої. Відомий німецький філософ, представник «філософії життя» В.Дільтей зазначав, що «життя» - це духовний процес, те, про що думає людина, те, чого вона прагне, що вона відчуває і розумів «життя», «переживання» - як постійний потік відчуття, бажань, уявлень, які ми не маємо можливості пізнати розумом, а тільки за допомогою внутрішнього психологічного досвіду.У результаті проведеного дослідження були зроблені наступні висновки, в яких висвітлюються проблематика та загальна структура роботи: 1.Містицизм є не тільки елементом релігійного життя, але й самостійною традицією в системі російської духовної культури. Також яскраво розкривається вияв містицизму в мистецтві починаючи з первісного мистецтва до мистецтва іконопису, яке вже розглядається російськими філософами та богословами. Реальність Бога і Божественної правди відкривається (С.Л.Франк) тільки в духовному досвіді молитовного звернення до Бога; і коли сам Бог розмовляє з нами крізь глибини нашого духу, слід тільки замовкнути у каятті, або передрікати, але не можна міркувати, розраховувати і розмірковувати. У контексті первісної епохи можна стверджувати про наступні характерні особливості мистецтва: - релігійно-орієнтована художня творчість первісних людей відповідала їх життєвим потребам, цілям, тобто була доцільною й, відповідно багато в чому була зумовлена необхідністю виявлення і утвердження первісних вірувань і особливо магічних. продукти релігійного мистецтва архаїчної доби фіксували обовязковий „ефект участі”, при цьому ці продукти (зображення, танці) постають реальністю і для первісних „митців”, і для тих, хто брав участь у певних ритуальних діях, здебільшого магічних.