Філософсько-педагогічна концепція С. Балея у сучасному освітньому дискурсі - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі соціальної філософії та філософії освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Предборська Ірина Михайлівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Базалук Олег Олександрович, Київський університет туризму, економіки і права, завідувач кафедри філософії і соціальних наук; Захист відбудеться "03" червня 2011 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.16 Національного педагогічного університету імені М.П. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Вплив глобалізаційних та інформативних технологій стає викликом вітчизняній освіті, яка у суперечливий спосіб прагне водночас відродження національної своєрідності та прилучення до світової культури, оновлення системи освіти й легітимації її класичної моделі. Балея, оскільки сформульовані у них наукові уявлення про розвиток та саморозвиток особистості, про місце й роль освіти у цьому процесі суперечили низці положень радянської школи дитячої та педагогічної психології, яка залишалась домінуючою у системі освіти України до недавнього часу. Інтегрований підхід до досягнень європейсько-американської та радянської шкіл дитячої і педагогічної психології в організації системи освіти актуалізує наукові здобутки С. Балея актуальна ще й тому, що сприяє розвязанню конкретних проблем сучасної освіти у її філософській рефлексії, серед яких, зокрема, питання якості освіти, гендерного виховання, філософії літературної освіти. Балея до рівня філософії виховання, оскільки вимагає від науковців, педагогів, вихователів вивчення глибинних взаємозвязків цілісного внутрішнього світу особистості учнів зі складним зовнішнім світом, врахування у практичній виховній роботі того, що і особистість, і навколишнє середовище перебувають у відповідному колі нестабільності, самоорганізації та розвитку.У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження та розкрито її звязок з науковими програмами, планами, темами; сформульовано мету, поставлені завдання, розкрито обєкт, предмет та методологію дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено дані про апробацію, публікації, структуру й обсяг роботи. Балея" - розглянуто соціокультурний, загальнонауковий та філософський контекст розвитку філософсько-педагогічних ідей вченого. Балея як філософа, психолога, педагога" - зясовано соціокультурні передумови становлення наукових поглядів вченого, досліджено філософсько-антропологічні основи психолого-педагогічної спадщини мислителя, визначено їх місце та значення у його філософсько-педагогічній концепції. Сутність наукової стратегії вченого, його філософські, психологічні та педагогічні погляди формувались, значною мірою, під впливом засновника Львівсько-Варшавської філософської школи - професора К. Твардовського. Балея, яка розглядається як позитивний фактор, що обернувся перевагою не лише у творчості непересічної особистості вченого зокрема, а також української та польської культур у цілому.Балея" - розглянуто теоретико-методологічні можливості творчої спадщини мислителя у сучасних освітніх феноменах із урахуванням їх комунікативного повороту, що повязаний: в онтологічному аспекті із розглядом діалогу як способу буття та єднання усіх учасників освітнього процесу, який, зокрема, сприяє прийняттю Іншого як особливої системи з притаманними їй метричними вимірами; в епістемологічному аспекті - з розумінням того, що освітній процес набуває характеру едифікації (Р. По-друге, на основі Балеєвої версії педагогічної взаємодії показано, що відносини між її учасниками здійснюються у формі виховного контакту, як синтезу реакцій дитини на дорослого та дорослого на дитину, що відбувається за умов: 1) максимального розширення рамок вільного прояву несвідомого у просторі освіти; Балея виявлено варіант вирішення антиномії сучасної освіти "індивідуалізм чи колективізм" шляхом гармонізації розвитку особистості та навчальної групи, формування індивідуальності та виховання колективу, що зміщує, зокрема, фокус уваги в осягненні знання із егоцентрованого до децентрованого пізнання. Елімінування структуризованого простору у класі (учень бачить перед собою спину іншого учня) спричинено у педагогіці мислителя потребою індивіда в особистому просторі, що надає йому можливість поглянути на свій світогляд та вийти за межі власного субєктивного світу. Балея" - завдяки експлікації ідей мислителя показано, що акцент вітчизняної освіти вимагає педагога "за покликанням", який розцінюється як нормативний комплекс особистих та професійних якостей, серед яких: педагогічний талант, любов до дитини, педагогічний такт, акторська майстерність, є не релевантним в умовах сучасного цивілізаційного розвитку.

Основний зміст дисертаціїЗміст педагогічної діяльності вчений визначає у межах генетичної психології, яка вказує на: