Соціально-філософський аналіз освіти як соціального інституту. Огляд філософсько-педагогічної думки на різних етапах цивілізаційного розвитку, вплив на формування освітньої парадигми. Зміст навчання в Україні під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукЦе своєю чергою сприяло появі нової проміжної ланки між філософією та освітою - філософії освіти, тому що взаємодія між філософією і освітою завжди відігравала суттєву роль у розвитку людства. Разом з тим, поза увагою вчених продовжує залишатися коло проблем, повязаних із формуванням філософсько-педагогічної думки у навчальних закладах України, впливом на ці процеси політичних, економічних і культурних глобалізаційних хвиль, які супроводжували Україну протягом усієї історії, що, своєю чергою, вплинуло і на формування освітньої парадигми, яка увібрала в себе як національні, так і загальнолюдські цінності. Адже виявлення складностей і суперечностей процесу розвитку філософсько-педагогічної думки, формування освітньої парадигми, на різних етапах цивілізаційного розвитку, можуть допомогти філософам, соціологам, педагогам глибше збагнути сучасні проблеми філософії освіти, посприяти розробці нових концептуальних основ даної дисципліни, знайти своє особливе місце в оптимізації вирішення проблем сучасності, повязаних з інтегративним розвитком цивілізації та глобальними проблемами, які гостро проявилися на рубежі ХХ та ХХІ століття. Таким чином, враховуючи вищезазначене, актуальність обраної теми обумовлюється необхідністю вивчення впливів політичних, економічних і культурних глобалізаційних процесів на розвиток філософсько-педагогічної думки в Україні та їх впливу на формування освітньої парадигми. Головна мета дослідження полягає в системному аналізі становлення філософсько-педагогічної думки України на конкретно-історичних етапах розвитку суспільства та її вплив на формування системи освіти.У першому підрозділі “Поняття “філософсько-педагогічна думка” як головний концепт дослідження” обґрунтовується центральна категорія дослідження - “філософсько-педагогічна думка”, в основу якої покладено взаємозвязок філософії та педагогіки: філософія як форма суспільної свідомості, яка виробляє загальний цілісний погляд на світ і місце людини в ньому, створюючи певний ідеал; зміст педагогіки складає підготовку людини до життя, формування її світоглядної та моральної позиції, становлення людини як особистості. Таким чином, з одного боку, “філософсько-педагогічна думка” формується як філософське узагальнення, пояснення і оцінка сенсу причинних звязків і тенденцій розвитку буття людини в світі, яке розгортається в наявних формах культури, з іншого, - через освіту трансформує в структуру свідомості особистості, створюючи відповідну освітню парадигму. Визначається зміст поняття “філософсько-педагогічна думка”, основу якого складають взаємозвязок філософії і педагогіки в підході до визначення змісту освіти, духовних цінностей на певному етапі історичного розвитку; це погляди філософів, педагогів на систему освіти і виховання; науково-світоглядні і ціннісні принципи, які впливають на вибір дослідницьких і освітніх пошуків; відповідні методи пізнання; способи накопичення, переробки й передачі знання в даній системі і педагогічних прийомах, які випливають з них, а також методик виховання і навчання. У другому підрозділі “Теоретичний аналіз феномену філософсько-педагогічної думки” здійснено історико-генезисний аналіз становлення філософсько-педагогічної думки, виокремлено два основних етапи еволюції філософсько-педагогічної думки. На першому етапі розвитку філософсько-педагогічна думка, охоплюючи час до кінця ХІХ ст., є невідємною частиною загальнофілософських побудов того чи іншого мислителя до однієї із сфер соціокультурної реальності - системи освіти.У висновках формуються теоретичні підсумки дисертаційного дослідження, пропонуються рекомендації теоретичного, практичного та методологічного характеру, вказуються найперспективніші напрямки подальшої розробки проблеми. В основі розбудови системи освіти, формування освітньої парадигми лежить філософсько-педагогічна думка, зміст якої складають: взаємозвязок філософії і педагогіки до визначення змісту освіти на певному етапі історичного розвитку; погляди філософів та педагогів на систему освіти, етичних норм, духовних цінностей в суспільстві; науково-світоглядні і ціннісні принципи, які впливають на вибір дослідницьких і освітніх пошуків; способи накопичення, переробки й передання знання в даній системі і педагогічних прийомах, які випливають з них, а також методик виховання та навчання. Становлення філософсько-педагогічної думки відбувається з першою хвилею цивілізаційного розвитку, коли суспільство вступає в аграрну фазу. В подальшому філософсько-педагогічна думка стає індикатором суспільних запитів і через парадигму делегує їх в освіту, визначаючи зміст, завдання, функції освіти на тому чи іншому етапі суспільного розвитку.