Платон як фактичний родоначальник філософського ідеалізму у західноєвропейській філософській традиції. Загальна характеристика книги К. Поппера "Відкрите суспільство та його вороги". Розгляд головних особливостей філософсько-освітньої концепції Платона.
Аннотация к работе
Філософсько-освітня концепція ПлатонаОбґрунтовується органічний звязок освітньо-філософських поглядів Платона з його загально-філософським вченням, зокрема, про еталонні прообрази, які є вічними і такими, що не зазнають трансформацій, залишаючись досконалими у всіх своїх проявах, а тому недосяжними у своїй досконалості для будь-яких власних реальних, земних, предметних прототипів. Таким чином, обґрунтовується душа як вічна сутність людини і процес людського пізнання як пригадування душею того, що вона бачила, кали йшла поряд з богом і піднімалася до справжнього буття. Віддаючи належне давнім грекам, все ж наполягатиму на тому, що ключову позицію у просторі цього видатного феномену людства займала філософія як «цариця науки», як спосіб духовно-світоглядного освоєння буття, як сфера культури давніх греків, яка формувала і шліфувала методологію комунікації людини зі світом. Людська душа, - пише Платон у «Федрі», - може отримати і життя тварини, а з тієї тварини, що була колись людиною, душа може знову вселитися в людину; але душа, яка ніколи не бачила істини, не набуде такого стану, адже людина повинна осягати [її] у відповідності з ідеєю, яка виходить від багатьох чуттєвих сприйняттів, але зводиться розсудком воєдино. Логіка платонівських поглядів на проблему начала, знання, душі та пізнання дає можливість нам сформулювати його філософсько-освітню парадигму: формування громадянина досконалої держави, в якій культивуються найвищі чесноти: мудрість, мужність, стримуюча міра і справедливість; освіта і виховання під контролем держави.