Співвідношення системи національної освіти і державної освітньої політики у соціально-філософській концепції освіти С. Русової. Самостановлення особистості як мети освіти. Характеристика соціальних цінностей як бази виховання особи у вченні С. Русової.
Аннотация к работе
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі філософії Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. ШЕВЧЕНКО Володимир Ісакович, Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, завідувач кафедри філософії. ПАНФІЛОВ Валерій Олександрович, Дніпропетровський національний університет, професор кафедри філософії; Захист відбудеться “26” червня 2001 р. о 12-тій годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 08.051.11 при Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49050, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м.Після затвердження Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), яка стала теоретико-методологічним проектом реформування всієї системи навчання і виховання, Міністерство освіти і науки України розробило і впроваджує в життя ще ряд новаторських концепцій, в тому числі “Концепцію педагогічної освіти”. Опубліковані в Україні матеріали наукових та науково-практичних конференцій з питань філософії освіти, дослідження окремих авторів (В.Андрущенко, І.Зязюн, В.Лутай та ін.) показали, що ця дисципліна розглядає освіту як один із найважливіших, відносно самостійний і найбільш масовий інститут суспільної діяльності. Але соціальна філософія розглядає освіту в контексті функціонування суспільства, до складу якого належать держава, соціальна структура, господарство (економіка), наука, технологія, сімя, людські спільноти (народи, нації, племена і т.п.) та інше. Освіта в межах даного розуміння соціальної філософії - це не тільки соціальний інститут, вироблений суспільством як механізм передачі і засвоєння культурної спадщини та цілеспрямованого успадкування набутого досвіду задля поточних потреб людей та на перспективу, як кажуть соціологи, але і активний інтегративний фактор, форма суспільного самовідтворення, інтерпретатор загальних і специфічних цінностей соціокультурного існування людства і націй, засіб поєднання культур, організованості, суспільної злагоди і співмірності в соціальних діях та звязках, що включає в себе власну історію й історію суспільства. Для нас це означає, що соціально-філософський погляд на освіту включає в себе й історію внеску, зробленого в його становлення і розгортання окремими особистостями в різних державах і суспільствах, в тому числі в Україні.Перший розділ дисертації - “Джерела і стан вивчення соціально-філософських поглядів С.Русової в науковій літературі” - присвячений аналізу джерельної бази, на основі якої вивчалися філософсько-освітні погляди С.Русової. Серед провідників соціально-політичного руху за створення національної освіти в Україні особливо виділяється С.Русова, яка на початку ХХ ст. істотну значущість надавала соціально-філософському обгрунтуванню національної освіти. Тому твори С.Русової, як філософа і педагога, мають непересічне значення як джерело соціально-філософського аналізу освіти в Україні. Але його аналіз дає можливість до певної міри відтворити тенденцію соціально-філософського мислення української інтелігенції ХХ ст., її уявлення про суспільство, його устрій, відношення особи і суспільства, взаємодії суспільства і держави, освіти і суспільства, культури і освіти тощо. Праці згаданих дослідників слугували дисертантці методологічною базою інтерпретації суспільства, давали вихідні пункти розгляду ролі і місця освіти в суспільстві, взаємовідношення особи і суспільства, нації і суспільства та інших питань.Крім того, зазначається, що соціально-філософський аналіз вчення про освіту С.Русової дозволяє також визначити до певної міри перспективи роботи в цьому напрямку. Заслуговує на увагу більш широке і системне вивчення соціально-філософського розуміння освіти в Україні упродовж ХХ ст., що має суттєве значення для методологічного обґрунтування сучасної реформи освіти.