Філософсько-методологічні проблеми узгодження національного, загальноєвропейського і глобального у процесах інтернаціоналізації вищої освіти - Статья

бесплатно 0
4.5 267
Вимоги системного і комплексного підходу до інтернаціоналізації освіти. Аналіз вимог контекстуального і диференційованого підходу до розуміння причин, змісту і механізмів впливу інтернаціоналізації вищої освіти. Наслідки інтернаціоналізації вищої освіти.


Аннотация к работе
Філософсько-методологічні проблеми узгодження національного, загальноєвропейського і глобального у процесах інтернаціоналізації вищої освітиУ статті ключові для розуміння інтернаціоналізації вищої освіти питання, - чому, навіщо, що вона означає і як має здійснюватись - розглянуто на підставі застосування системи філософсько-методологічних настанов: 1) вимоги системного і комплексного підходу до інтернаціоналізації та її оцінювання; 2) вимоги контекстуального і диференційованого підходу до розуміння причин, змісту, впливу і механізмів інтернаціоналізації вищої освіти; 3) методологічного космополітизму, який дозволяє подолати бінарне протиставлення національного і загальносвітового, і переміщує глобальне у внутрішній національний контекст, додаючи при цьому ще й загальноєвропейську перспективу; 4) підходу до інтернаціоналізації як процесу, що розвивається; 5) вимоги узгодження і синтезу основних підходів до розуміння суті інтернаціоналізації вищої освіти і мети її здійснення; 6) вимоги враховувати як позитивні, так і негативні наслідки інтернаціоналізації вищої освіти, її зиски і ризики. Так, серед чотирьох цілей для вищої освіти, визначених для нинішнього десятиліття Європейськими міністрами вищої освіти на конференції у Левені у 2009 році, є забезпечення того, щоб не менше 20 % випускників в Європейському просторі вищої освіти (ЄПВО) провели навчання або стажування за кордоном [2]. Про це свідчить також і той факт, що у «Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки» серед стратегічних напрямів розвитку освіти інтернаціоналізація та розвиток міжнародного співробітництва не згадуються, так само, як вони не згадуються і серед переліку основних проблем, викликів і ризиків вітчизняної освіти. І хоча у новій редакції Закону України «Про вищу освіту» (2014 рік) міжнародна інтеграція та інтеграції системи вищої освіти України у Європейській простір вищої освіти, за умови збереження і розвитку досягнень та прогресивних традицій національної вищої школи належить до основних принципів, на яких ґрунтується державна політика у сфері вищої освіти, а розділ ХШ присвячений міжнародному співробітництву, але поняття «міжнародне співробітництво», «міжнародна інтеграція», «інтернаціоналізація» не включені у статті 1 до переліку основних термінів і у Законі за межами названих підрозділів практично не вживаються, а поняття «інтернаціоналізація» взагалі відсутнє [4]. При розгляді цих питань ми будемо виходити з того, що інтернаціоналізація у її інституційному вимірі, за визначенням Джейн Найт, яке по суті з часу його появи у 1994 році стало канонічним, зазнавши лише незначних уточнень, - «це процес інтеграції міжнародного/міжкультурного аспекту у викладання, дослідницькі і сервісні функції вищої освіти», або мовою оригіналу: «Internationalization is the process of integrating the international / intercultural dimension into the teaching, research and services function of higher education» [2008, 12, c.
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?