Визначення поняття музею як інституту, що демонструє оригінали, відповідає на духовні запити дезорієнтованого суб’єкта. Філософсько-концептуальне осмислення процесів музейної діяльності в епоху постмодерна. Зростання соціальної ролі музеїв у суспільстві.
Аннотация к работе
ФІЛОСОФСЬКО-КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ОСМИСЛЕННЯ СУТНОСТІ МУЗЕЮ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ІНСТИТУЦІЇ В ЕПОХУ ПОСТМОДЕРНУСьогодні музей, як інститут, що демонструє оригінали, дає дезорієнтовану субєкту відчуття чогось незмінного й вкоріненого. У сучасному суспільстві музей є практично єдиним закладом, здатним утримувати у своїх стінах память про минуле, зберігати культурну спадщину, а також вирішувати проблему ментальної адаптації людини до мінливого світу. Музеї намагаються втілити у своїй експозиції максимальну наближеність до певної історичної епохи, віддаленій від теперішнього часу, роблячи домінуючим «ефект занурення». У століття технічного відтворення, віртуалізації і симуляції люди відвідують музей у пошуках предметів-оригіналів, того, що унікально і наділено ознаками «справжнього буття», дає відчуття чогось незмінного й вкоріненого. Будь-яка людина містить у собі музей, носить його у собі навіть проти власної волі, оскільки збереження є властивістю людської природи.Таким чином, музей, як інститут, що демонструє оригінали, відповідає на духовні запити дезорієнтованого субєкта.