Філософсько-естетичний і культурологічний контекст становлення українського та польського авангарду першої третини ХХ ст. Сутність та значення основоположних ідей Львівсько-Варшавської філософської школи для зародження авангардистської образності.
Аннотация к работе
Личковах Володимир Анатолійович доктор філософських наук, професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтвРозкривається суть і значення основоположних ідей Львівсько-Варшавської філософської школи для зародження авангардистської образності, гомологічного розуміння проблем семіозису, знаку і значення в українському та польському кубізмі, футуризмі, абстракціонізмі, супрематизмі, "формізмі", "унізмі". Semiotics and aesthetics of the Ukrainian and Polish avantgarde art are revealed from a perspective of the philosophy of the Lviv-Warsaw school for the first time. A conclusion is based on the worldview and scientific influence of the "perceptual revolution" of 1905-1915, philosophical and aesthetic as well as art criticism and cultural studies in the neo-positivist, phenomenological and semiotic concepts of the beginning of the 20th century, using works of the Lviv-Warsaw School of Philosophy, theoretical works of Ukrainian and Polish avantgardists (A. Звернення до проблем семіотики, дискурсу знаку і значення було симптоматичним не лише для філософії, психології й логіки першої третини ХХ століття (зокрема брентанізму як підґрунтя Львівсько-Варшавської школи), а й для естетики і мистецтва авангарду, які створювали нову семіосферу модерного суспільства доби "перцептивної революції" 1905-1915 рр. (В. Багато хто з авангардистів і самі були теоретиками нової образотворчості, обґрунтовуючи свої творчі ідеї в маніфестах, публіцистиці, наукових трактатах (напр., Казимір Малевич, якого вважають представником як українського, так і польського авангарду одночасно, а також Леон Хвістек, який працював як науковець і митець у Кракові і Львові.У звязку з цим і виникає проблема гомологічного звязку семіосфери авангарду з деякими ідеями Львівсько-Варшавської філософської школи, нечутного "діалогу" українських та польських авангардистів у сфері нового художнього мислення, нової чуттєвості, нової образності.