Поняття, які використовують в аналітичній психології та дзен-буддійській практиці. Вплив дзен-буддійського вчення на західну культуру. Роль аналітичної психології К.Ґ. Юнґа та практики дзен-буддизму в процесі саморозкриття творчого потенціалу індивіда.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукУ контексті техногенної цивілізації українська гуманітарна наука повертається до пошуку відповідей стосовно ціннісно-парадигмального універсуму людини, який тривалий час перебував на периферії уваги дослідників. Якщо немає підґрунтя для виявлення творчих інтенцій, то постає питання: наскільки можливий подальший розвиток знань про світ, суспільство, людину, яка з ними нерозривно повязана. Цей крок уможливлює не лише теоретичне обґрунтування доцільності взаємодії культур у сучасному світі, але демонструє практичне значення для філософії, людини, яка прагне змінити себе, не завдаючи шкоди навколишньому світу. Для аналітичної психології та дзен-буддизму спільним є проблемне поле, в якому виявляється їхня найбільша ефективність. Увага до проблеми становлення особистості як реалізованої та відкритої несвідомому є наріжним каменем двох духовних традицій, але різні культурні умови спричинили специфіку у формуванні методів і принципів, порівняння яких дає змогу значно розширити уявлення про внутрішній світ людини, а також збагатити західну духовну традицію шляхом уважного виявлення сутнісних рис східних практик.У першому розділі “Антропологічний контекст аналітичної психології К.Ґ.Юнґа і дзен-буддизму (методологічний, дефінітивний та історіографічний аспекти)” розглянуто основні методи, які було використано в процесі наукового дослідження; подано аналіз поняттєво-категоріальної основи дослідження, зазначено рівень розробленості, проблеми, джерелознавчу базу та історіографію основних аспектів філософсько-антропологічної проблематики. У другому розділі “Несвідоме в аналітичній психології та дзен-буддизмі”, що містить три підрозділи, опрацьовано основні риси несвідомого в дзен-буддійській традиції та аналітичній психології К.Ґ. У підрозділі 2.1 “Несвідоме в аналітичній психології К.Юнґа” досліджено процес становлення поняття колективного несвідомого та якісну зміну тлумачення глибинного змісту психіки людини в аналітичній психології К.Ґ. Юнґа. У підрозділі 2.3 “Антропологічне значення інтеграції несвідомого та її роль в духовному оновленні людини” автор звертає увагу на кілька основних позицій, в яких спостерігаємо схожість і відмінність між баченням ролі несвідомого в аналітичній психології та дзен-буддизмі. У підрозділі 3.2 “Саторі” (просвітлення) дзен-буддизму - індивідуальна маніфестація Абсолютної Самості (“Природи Будди”) зазначено, що дзен-буддизм на перше місце у практиці ставить індивідуальне зусилля у подоланні хибності сприйняття світу в дихотомічних категоріях, що є результатом аналітичної діяльності мислення.Відповідно до поставленої мети і завдань дисертаційного дослідження зроблено такі висновки: В дисертаційному дослідженні було виявлено спільне та відмінне у філософсько-антропологічній проблематиці аналітичної психології К.Ґ. Юнґа та дзен-буддизму, що засвідчило, з одного боку, певні обмеження, а з іншого - можливості подальшої міжкультурної взаємодії в специфічній сфері духовних практик. Досліджено філософсько-антропологічне розуміння головних понять і термінів, якими послуговуються аналітична психологія та дзен-буддійська практика на позначення найважливіших моментів процесу самоздійснення: несвідоме, Самість, дхармадхату (Природа Будди), пробудження, індивідуація тощо. Ми виявили відмінні та спільні риси духовних традицій Заходу і Сходу на перетині таких шкіл: аналітична психологія К.Ґ. Відмінності полягають у розумінні природи людської свідомості, її ролі в трансформаційному процесі та акцентуванні на різних його аспектах: для Заходу більш характерним є раціональне осмислення в контексті індивідуальної свідомості, натомість у буддизмі, школі Дзен зокрема, несвідоме в його “космічному” модусі стає центром духовної практики.