Світ як єдність об"єктивної дійсності і людських сутнісних сил. Зміст і кордони світу. Процес розвитку людини. Філософський зміст категорії буття. Єдність матерії, руху, простору, часу. Категоріальна визначеність світу. Матерія як філософська категорія.
Аннотация к работе
філософський зміст проблеми буттяЧим більше розвинуті форми діяльності людини, тим ширше і різноманітніше бачиться світ людиною, тим сильніше цей світ олюднюється. Людину необхідно уявляти не просто у світі, а в світі історії природи та суспільства, в системі суспільних відносин, які значною мірою визначають характер її ставлення до природи. Людина в процесі активної цілеспрямованої діяльності перетворює природу на світ свого буття, який, з одного боку, забезпечує її існування І життєдіяльність, а з іншого - руйнує природу і створює загрозу власному існуванню. Якщо зникне людина, зникне і світ як світ буття людини, але це не означає, що зникне природа і зміни, які відбулися у ній за допомогою людини. Так, цілісність світу знайшла відбиток у проблемі єдності світу, грунтуючись на моністичних, дуалістичних, плюралістичних поглядах, а характеристика саморозвитку світу повязана з питаннями його виникнення і становлення, пізнанням Всесвіту, природи, людини, їх причинності та доцільності.Спочатку поняття "матерія" ототожнювалось із конкретним матеріалом, з якого складаються тіла і предмети (камінь, вода, земля, дерево, глина тощо). Якщо для філософів стародавнього світу матерія - це матеріал, з якого складаються тіла, предмети, а кожний предмет (тіло) складається з матерії та форми як духовного першопочатку, то для Р.Декарта (XVII ст.) матерія - це складова частинка предмета (тіла), а саме: тіло разом з формою. Декарт визначає матерію як субстанцію самоіснуючого буття, атрибутом якої є протяжність із її властивостями: займати певне місце, мати обєм, бути тривимірною. Поширене визначення матерії як філософської категорії для означення обєктивної реальності, що дана людині у її відчуттях, відображається нашими відчуттями та свідомістю й існує незалежно від них, певною мірою є обмеженим, оскільки зосереджується на гносеологічних аспектах матеріального, не враховуючи притаманний йому онтологічний зміст. Узагальнене визначення категорії "матерія" має базуватися на тому, що це - обєктивно реальне буття світу в часі, просторі, русі, детерміноване і пізнаванне людиною.
План
Вступ
1. Світ як єдність обєктивної дійсності і людських сутнісних сил
2. Філософський зміст категорії буття
3. Єдність матерії, руху, простору, часу
Список використаної літератури
1. Світ як єдність обєктивної дійсності і людських сутнісних сил