Концепція екзистенціалізму, що була обгрунтована в Німеччині після Другої світової війни у працях М. Гайдегтера і К. Ясперса. Теоретичні основи екзистенціалістської концепції. Особливе місце в естетиці екзистенціалізму Альберта Камю, риси його філософії.
Аннотация к работе
екзистенціалізм філософія камюПопулярною течією у літературознавстві був екзистенціалізм (лат. exstentia - існування). Поняття екзистенціалізм запровадив данець Серен Кєркегор (1813-1855 рр.), який визначив три рівні на шляху до справжнього існування: етичний (акцентування обовязку), естетичний (настанова на насолоду), релігійний (страждання, прилучення до долі Христа як принцип життєвої діяльності). Екзистенціалісти акцентують увагу на індивідуальному самовираженні людини, твердять, що людина XX століття переживає абсурдність існування, відчуженість, тому невдоволена, перебуває у відчаї. Лише свобода дає людині можливість самовиявитися і надати сенсу своєму існуванню. Онишкевич, - для повного осягнення справжнього сенсу свого існування, людина повинна пройти такі етапи: етап відчуття своєї вкинутості у цей світ і своєї покинутості в ньому, етап "межової ситуації" - усвідомлення конфлікту зі світом та свого невдоволення, що й приводить до самоаналізу, пізнання та вибору власних життєвих вартостей, і етап вільного та свідомого вибору дотримуватися цих вартостей у своєму житті.