Аналіз поглядів провідних учених з філософії як науки про найбільш загальні закони існування природи, суспільства і людини на теорію масової комунікації. Розгляд напрацювання та впливу світових філософів на формування світогляду щодо інформації.
Аннотация к работе
Філософське підґрунтя дослідження масовоемоційних процесів у соціальних комунікаціяхУ статті проаналізовано погляди провідних учених з філософії як науки про найбільш загальні закони існування природи, суспільства і людини на теорію масової комунікації. На підставі філософських вчень зроблено висновки стосовно дії найзагальніших законів природи, соціуму та людини в контексті дослідження соціальних комунікацій як сфери існування масових емоцій. Автор досліджує рівень міркувань філософів щодо емоції як керівної чи другорядної ланки управління людиною взагалі, питання важливості почуттів індивідуума в процесі сприйняття людиною інформації, її розуміння та інтрепретації. Питання "людина-інформація-емоція-масова емоція" розглянуто в ракурсі класичних філософських систем минулого та напрямів філософії ХХ та ХХІ століть. The article analyzes the contribution of philosophy as a science into the most general laws of the existence of nature, society and individual in the theory of mass communication and development of the theory of mass emotions.Квілі усвідомлюють соціальну проблематику масових емоцій у соціальних комунікаціях [1, 2, 3, 4], але причину, природу та сутність нових трендів у соціальних комунікаціях вивчено лише ситуативно. Адже саме філософи досліджували основні закони буття людини, проблеми пізнання, формування нових знань - ці питання були у полі зору різних філософських шкіл, й аналіз їх поглядів на питання феномену масовоемоційного явища в соціальних комунікаціях допоможе кращому розумінню природи соціальних комунікацій та дасть відповіді на сучасні виклики та під час розробки теорії масових емоцій у соціальних комунікаціях. Саме філософи розглядають найглибші проблеми існування природи, суспільства, людини, зумовлені природним середовищем, що вимагають комунікації, певних способів спілкування як співіснування з іншими людьми, залучення до цього також історичного досвіду, основних законів розуміння та осмислення природного та соціального оточення, свідоглядницьких засад стосунків між людьми у процесі спілкування. Застосовано методи теоретичного дослідження (системний, компаративний та функціональний) та порівняльний метод для виявлення спільного, відмінного й особливого у підходах філософів до до осмислення суті базових світоглядницьких основ соціальних комунікацій, що дало змогу визначити роль і значення теоретичних та методологічних філософських поглядів на роль індивідуальних та масових емоцій у соціальних комунікаціях. Для розробники теорії масових емоцій у соціальних комунікаціях мають першорядне значення ті філософи, хто ставили людину в центр світу й задавалися питанням: "Як відбувається розуміння (пізнання) світу однією людиною та великими масами людей та як це впливає на світ та саму людину?".