Інтерпретація трансформації держави в широкій історико-філософський ретроспективі. Аналіз вчень античних філософів (Платона, Арістотеля), мислителів Нового часу (Т. Гоббса, Дж. Локка) та представників німецької класичної філософії (І. Канта, Гегеля).
Аннотация к работе
Дніпропетровський національний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі філософії Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Панфілов Валерій Олександрович, Дніпропетровський національний університет, професор кафедри філософії Захист відбудеться “26” червня 2003 р. о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.11 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філософських наук у Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 49050, м. З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м.Проголошений курс на реформування політичної системи вимагає вирішення цілого комплексу питань, ключовим з яких є питання про шляхи трансформації держави. Мета дослідження полягає у виявленні закономірностей філософського осмислення трансформації держави від античної до німецької класичної філософії. виявити своєрідність підходів кожної з досліджуваних епох (Античність, Новий час, Німецька класична філософія) до філософського осмислення трансформації держави; порівняти підходи епох (Античність, Новий час, Німецька класична філософія) до філософського осмислення трансформації держави. На основі отриманих результатів сформульована низка положень та узагальнень, що складають наукову новизну і полягають у тім, що в дисертації: розроблено систему критеріїв філософського осмислення трансформації держави, складовими якої є механізм трансформації держави, його пріоритетні компоненти, а також логіка, спрямованість та інтервал трансформації держави;У першому розділі “Огляд літератури та теоретико-методологічні засади дослідження” розглянуто джерельну базу та стан наукової розробки теми в науковій літературі, описано методику історико-філософського аналізу філософського осмислення трансформації держави. При аналізі політичних вчень Платона й Арістотеля дослідники показують особливості підходу філософів до інтерпретації моделі людини, до встановлення її ролі у виникненні та функціонуванні держави. Сьомушкін), аналізуються концепції природного стану, суспільного договору, питання про співвідношення інтересів особистості та держави, а також про організацію оптимальної держави. Другий критерій покликаний пояснити логіку трансформації держави, тобто оцінити ступінь виводимості з функціонуючих у межах філософсько-політичної теорії даностей кожного наступного стану держави. Коли ж наступний етап розвитку держави має досить опосередковані генетичні звязки з попереднім (тобто коли наступний стан держави неможливо пояснити, виходячи з тих посилок, і навіть наслідків з них, що раніше обґрунтовували закономірність наявності її попереднього стану), то в цьому випадку варто говорити про революційну модель інтерпретації мислителями трансформації держави.І в античній, і в новоєвропейській, і в німецькій класичній філософії відокремлено три компоненти механізму: метафізичний, представлений різними варіантами ідеї держави; антропологічний, представлений як умоглядна модель людини з притаманним їй комплексом схильностей і сукупністю дій, та інституційна, що відображає форми спілкування людей. У античній філософії трансформація держави обґрунтовується за допомогою революційних змін, коли перехід від одного етапу розвитку держави до іншого супроводжується значною зміною людських схильностей і форм спілкування людей. Ідея про еволюційний характер трансформації держави отримала свого розвитку і в Німецькій класичній філософії. Моделі трансформації держави, запропонованої мислителями Античності, Нового часу та Німецької класичної філософії, притаманна орієнтація на прогресивну спрямованість даного процесу, незважаючи на те, що різні епохи дійшли до подібних висновків, виходячи з передумов, які значно відрізняються одна від одної. Новоєвропейська філософія сформувала уявлення про незначну відмінність полярних стадій розвитку держави, оскільки в процесі еволюції держави істотні зміни зазнали не стільки людські схильності та форми організації спілкування, що ними практикуються, скільки якість людського життя, яке радикально змінилося в процесі оптимізації спілкування.