Ознайомлення з поглядами античних філософів на визначення основних напрямів осмислення нерозуміння. Характеристика результатів досліджень представників філософії неокантіантства. Аналіз діяльності Шлейермахера, який розробив основи герменевтики.
Аннотация к работе
Філософське осмислення феномену нерозумінняДослідження базується на висновках філософів, що представляють різні теоретичні напрями відносно природи і суті феномену нерозуміння. Античні філософи визначили основні напрями осмислення нерозуміння: як когнітивний процес, як емоційний процес і як явище, яке має певну оцінку - позитивну або негативну. В Середні віки про нерозуміння говорили у рамках необхідності правильного тлумачення біблійних текстів та їх перекладу. Вперше проблему розуміння і нерозуміння сформулювали представники філософії неокантіантства, де первинною установкою стало положення про те, що предмет пізнання конституюється нашими уявленнями та ідеями, а не навпаки.Столь зазначає, що "розуміння світу, розуміння всього, що відбувається стає умовою виживання людини і культури" [1, 3]. У тлумачних і лінгвістичних словниках відображається мало даних про нерозуміння, більшість словників зосереджена тільки на описі терміну "розуміння". У свою чергу, попередники античних філософів представили у своїх роботах роздуми про розуміння і нерозуміння, говорячи про праці древніх філософів, в яких багато було для них незрозумілим. Бекона про розуміння, нерозуміння можна трактувати як явище, що сприяє розвитку і пізнанню людини, оскільки суть його полягає в тому, щоб вийти за звичні, іноді застарілі уявлення про світ. Локк) розглядали розуміння як багаторівневий процес відображення значення зовнішніх сигналів і результат пізнання, що досягається на основі чуттєвого досвіду нерозуміння у рамках емпіризму визначається як нездатність досягти цього результату на основі досвіду, як єдиного джерела знань [4], [5].Досліджуване поняття охоплює як взаємодоповнювані, так і далекі один від одного складові. Цей обєкт дослідження фігурує практично в усіх сферах наукової діяльності: у філософії, психології, філології, логіці, математиці, семіотиці тощо. Феномен нерозуміння впродовж тривалої історії людства набуває все ширшого значення: від емоційного та когнітивного процесу до характерної складової звязку цих процесів, від негативного сприйняття цього явища до амбівалентного, а також позитивного, від перешкоди до явища, розуміння якого сприяє розвитку у будь-якому напрямку.