Обґрунтування необхідності філософсько-антропологічної методології та її концептуалізації у модернізації професійної підготовки фахівців з права. Аналіз значення антропологічних експлікацій філософської теорії у процесі саморозвитку особистості юриста.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівник: Бліхар Вячеслав Степанович, кандидат філософських наук, Львівський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри філософії і політології. Захист відбудеться "13" травня 2011 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.725.02 у Львівському державному університеті внутрішніх справ за адресою: 79007, Україна, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного університету внутрішніх справ за адресою: 79007, Україна, м.В контексті вибору найперспективніших шляхів модернізації освіти звертаються до традиційних методологій пізнання не лише освітньої діяльності, а й до світоглядно-методологічних експлікацій, які розкривають природу та сутність основного субєкта всіх освітніх перетворень - людину, яка навчається і яка навчає. Підвищення наукового інтересу до методології, зокрема до філософської і філософсько-правової, є необхідним та імперативним, адже розвязати чималу кількість проблем у відношеннях "людина - суспільство", "людина - природа", "людина - людина" спроможна виключно освічена особистість з високою світоглядною культурою. Необхідною умовою наукової постановки нашого дослідження є критичне засвоєння потужного евристичного потенціалу філософських інтерпретацій, їх систематизація у вигляді напрямів, типів і підходів до розгляду людини, виявлення звязків між ними та, як наслідок, теоретичними результатами трактування людини, що знаходить свій вияв в освітніх просторах. Окрім того, проблематику філософської антропології можна цілком логічно застосувати й до професійної підготовки юриста, яка, за своєю суттю, має цілком оптимальні можливості озброєння майбутнього юриста методологією дослідження людини, її самореалізації та підходами до визначення мети, змісту і технологій юридичної освіти. Достовірність та аргументація наукових результатів здійснювалися опираючись на філософські, загальнонаукові та спеціально-наукові методи, зокрема інтерпретаційно-аналітичний метод, за допомогою якого здійснювалися: герменевтичний і теоретичний аналіз, синтез філософських, юридичних і педагогічних праць, нормативно-правових документів, підручників із узагальненням теоретико-методологічних засад проектування філософсько-правового забезпечення професійної підготовки юриста до антропологічно зорієнтованої теорії та практики; порівняльно-історичний аналіз, на основі якого було виявлено методи, умови та тенденції інтеграційного процесу філософсько-антропологічної думки у професійній підготовці юристів; наукова індукція, яка дала змогу врахувати виміри буття людини та здійснити функціональний і системний аналіз; інтегративний метод, який уможливив отримання наукових результатів щодо знання про вимір homo juridicus; культурологічний підхід, на основі якого визначено вплив філософської антропології як методології сучасних освітніх перетворень шляхом залучення антропологічного підходу на систему юридичної освіти; аксіологічний і антропологічний методи, котрі дали змогу висвітлити значення антропологічних експлікацій філософської теорії у методології саморозвитку особистості, а в даному випадку - юриста; системно-структурний метод, який у рамках зясування і конкретизації складових професійної освіти юриста допомагає розкрити сутність сучасного трактування вищої юридичної освіти в контексті розвитку ринкових відносин через реформування системи вищої освіти."Теоретико-методологічні основи юридичної освіти" аналізується багатоаспектний вимір пізнавальних і перетворювальних конструкцій юридичної освіти; зясовується значення філософської методології як раціоналізації світоглядних орієнтирів у професійній підготовці юриста; визначаються засади структурованості антропології як окремого напряму філософського знання. Можемо акцентувати, що відставання освіти від розвитку суспільства та держави, як і, зрештою, відсутність освітньої системи для здобуття якісної освіти, у ХХІ ст. вимагає сконцентрування над тематикою філософсько-методологічної основи розвязання низки проблем сьогоднішнього стану освіти, зокрема, що стосується і раціоналізації світоглядних орієнтирів у професійній підготовці юриста. "Стратегічність форм конституювання філософської антропології" розкрито суть загальнофілософської і філософсько-правової інтенцій трактування людини; визначено засади гуманізаційно-правового елементу у сприйнятті людини як соціально-правової цінності; простежено значимість відношення "людина - суспільство" як антропологічного елементу впливу на професійну підготовку юриста. У підрозділі 2.