Компаративний аналіз філософських засад профорієнтаційної роботи в тоталітарному та демократичному суспільствах. Чинники, які формують філософію професійної орієнтації особистості в системі ринкових трансформацій, позаурочні можливості їх реалізації.
Аннотация к работе
Філософські засади професійної орієнтації особистості в загальноосвітній школі в системі ринкових трансформаційВходження людини в життя розпочинається з вибору та освоєння професії, осмислення її значення для себе і для суспільства. Фактично, єдиним форпостом становлення особистості, її професійної орієнтації, вибору і освоєння майбутньої професії залишається тільки школа. Проблема професійної орієнтації особистості, її філософії, методології, технологій та практики в системі ринкових трансформацій залишається відкритою. Філософія цього процесу базувалась на простих і зрозумілих кожному постулатах приблизно за такою схемою: «праця створила людину» - вона є основою виробництва матеріальних благ і культури» - «дійсно людський спосіб життя є трудовий» - «вибір і освоєння робітничої професії є прямий шлях до утвердження людини як особистості». Низка суперечностей існує при розгляді таких проблем, як відмінність чи особливості профільної орієнтації людини в тоталітарному і демократичному суспільствах, ринковий виклик життєвому процесу; навантаження «вибору» на особистість і проблема свободи; роль навчального процесу в інформуванні особистості щодо її професійної орієнтації; позаурочні технології профільних орієнтацій особистості в системі ринкових трансформацій тощо.Так, у роботах, безпосередньо присвячених профорієнтаційній роботі в школах як кульмінаційному компоненту професійної орієнтації, підкреслюється, що метою профорієнтації учнів є формування професійного самовизначення, структура якого включає: професійну спрямованість, професійну освіченість, професійну самосвідомість, професійні наміри. Загалом - і це можна констатувати на основі теоретичного аналізу концепцій та підходів до системи профорієнтації - існує яскраво виражена тенденція до надання переваг індивідуальним особливостям людини при виборі нею професії (М. При цьому сама особистість з її унікальністю і неповторністю визнається субєктом професійного саморозвитку, а свідоме професійне самовизначення повязується з аналізом індивідуально-особистісних і соціально-економічних особливостей та наступним вільним, самостійним і відповідальним прийняттям рішення щодо конкретного вибору професії. Правильний вибір професії залежить від особистості й сукупності факторів, які є в основі пробудження інтересу до професії й визначають її вибір. Так наявність професії та необхідність цієї професії у сфері матеріального виробництва можна визначити як обєктивні фактори, а особистісне бажання працювати по цій професії, придатність людини до неї як субєктивні.На основі опрацювання широкого пласту науково-педагогічної літератури та узагальнення практики останніх десятиліть з проблеми профільної орієнтації особистості, обробки й аналізу матеріалів засідання колегій Криворіжської обласної ради з питань освіти, науки і культури, дисертантом зроблено висновок відносно того, що в системі ринкових відносин, що складуються, потреба в профільному орієнтування школярів та майбутніх абітурієнтів не тільки не зменшується, але й навпаки - зростає. У цьому звязку й вимальовується роль освіти, професійної орієнтації, яка допомагає особистості «відкрити себе», свої задатки, здібності, схильність до тієї чи іншої професії. На допомогу приходить освіта, яка не лише озброює особистість певною сумою знань, але й формує світогляд, мораль, ціннісні орієнтації, допомагає обрати шлях самореалізації, визначитись у професії. На основі наявної теоретичної і методичної літератури, практичного освітянського досвіду автором детально проаналізовані функції професійного самовизначення підростаючого покоління, зокрема, в системі профорієнтації, яка озброює школярів необхідним знанням для орієнтації у світі професій, формує вміння обєктивно оцінювати свої індивідуальні особливості; діагностичних методик дослідження особистості школяра з метою надання індивідуальної допомоги у виборі професії; теоретичних та методичних засад професійного консультування молоді; системного підходу до профорієнтації школярів. В дисертації виокремлюються декілька етапів професійного самовизначення особистості, зокрема, початковий повязаний з емоційно-образним сприйняттям, характерним для дітей дошкільного віку, пропедевтичним, пошукової спрямованості, на якому у підлітків виникають професійні наміри, період розвитку професійної самосвідомості, коли у школярів зявляється особистісний смисл вибору професії та уточнення соціально-професійного статусу.